276
Перва книга Самуїлова 15. 16.
23. Бо непослух, се такий гріх, які чарівництво, а своя воля, се таке як ідолопоклонність; за те, що ти відкинув слово Господнє, відкинув і він тебе, щоб не був ти царем.
24. І каже Саул Самуїлові: Провинив я, переступивши Господнє повелїннє і твій розпорядок; тільки ж я бояв ся люду, тим і вволив його волю.
25. Тепер же здійми з мене гріх мійі вернись ізо мною: я поклонюсь Господеві.
26. І відказав Самуїл Саулові: Невернусь із тобою, бо зневажив єси полїннє Господнє, тим і Господь відкинув тебе, щоб не був ти царем над Ізраїлем.
27. Як же обернувся Самуїл ійти,той ухопив полу одежі його, та й одідрав її.
28. І рече йому Самуїл: нині відірвав від тебе Господь царюваннє над Ізраїлем і віддав його ближньому твому, лучшому за тебе;
29. І не скаже неправди, і не будекаятись Побідник в Ізраїлі, бо він не чоловік, щоб каятись.
30. І сказав Саул: Провинив я, однакже хоч покажи менї шану в очах громадських мужів мого люду і перед Ізраїлем тим, що вернешся зо мною, щоб я поклонився перед Господом, Богом твоїм.
31. 1 вернувся Самуїл і йшов за Саулом, і впав Саул ниць перед Господом.
32. Тодї Самуїл повелїв: Приведітеперед мене Амаликийського царя Агага. Дрожучи підійшов Агаг до його й промовив: Чей минула гіркість смерті?
33. Самуїл же рече: Як твій меч о діймав дітей у жінок, так нехай і в твоєї матері між другими жінками відойметься син. І розтяв Самуїл Агага на шматки перед Господом у Галгалї.
34. Тодї подався Самуїл у Раму, аСаул вернувсь додому в Гиву Саулову.
35. І не видався вже Самуїл з Саулом аж по день своєї смерті, та все ж оплакував Самуїл Саула, тому що Господь каявся, що вробив його царем над Ізраїлем.
І рече Господь Самуїлові: Чи довго ще журити мешся по Саулові, коли я вже його відкинув, щоб йому не бути царем над Івраїлем? Налий у свого рога олїї та йди в дорогу; я пошлю тебе до Бетлеємця Ессея, я бо вигледїв собі царя між його синами.
2. І відкавав Самуїл: Як мені йтитуди? Як прочує Саул про те, так убє мене. Господь же сказав: Возьми телицю з собою та й скажеш: Господеві жертву йду принести.
3. Та й заклич Ессея до жертівноїтрапези. Я сам тобі скажу, що маєш чинити, і ти менї того помажеш, кого я тобі вкажу.
4. І вчинив Самуїл, що повелїв Господь. А як прийшов він у Бетлеєм, вийшли назустріч йому мужі громадські стрівожені та й питають: Чи твої одвідини віщують нам добро ?
5. Відказує: добро; жертвувати Господеві прийшов. Осьвятїтесь та й прибувайте, щоб бути при приношенню жертви. Тодї осьвятив він Ессея й сини його та й закликав до жертівної трапези.
6. Як же вони прийшли і він побачив Еліява, так і думає: Оце ж певно стоїть перед Господом помазанник його!
7. Та Господь сказав Самуїлові, Невважай на вроду й на високий зріст його, бо я відхилив його; Господь бо дивиться не так як чоловік: чоловік бо дивиться на лице, Господь же дивиться на серце.
8. І покликав тодї Ессей Аминадабата й підвів його перед Самуїла, та він сказав: І сього не вибрав Господь.
9. 1 привів Ессей перед його Самму,та він сказав: І сього не вибрав Господь.
10. Так приводив Ессей перед Самтїла сімох синів своїх, та Самуїл обявив Ессейові: І сих не вибрав Господь.
11. І питає Самуїл ув Ессея: Чи севже всї твої молодики? Відказує ж Ессей: Е тікьки найменьший, та він пасе вівцї. І звелїв Самуїл Ессейові: Пошли кликнути його, бо ми не сядемо їсти, поки не прийде.
12. 1 послав, і приведено його. А був
