301
Друга книга Самуїлова 8. 9.
От і зробились Моабії підневоленими данниками Давидовими.
3. Далїй побив Давид царя Собського, Адаразера Рехобенка, як він саме був у дорозї до ЕвФрата, шоб там відновити своє панованне;
4. І взяв Давид у нього тисячу й сімсот комонника й двайцять тисяч чоловіка піхоти; й повелїв Давид покульгавити всї конї від возів, зоставивши тільки сотню для сотнї возів.
5. А коли прийшли Сирийцї Дамаськіна підмогу цареві Собському Адаразерові, побив Давид Сирийцїв, двайцять і дві тисячі чоловіка.
6. Тодї поставив Давид військо оборонне в Дамаській Сириї, й зробились Сирийцї підневоленими Давидові й платили дань йому. І хоронив Господь Давида всюди, куди він було нї обернеться.
7. І забрав Давид золоті щити, щоносили дворяне Адаразерові, та й приніс їх у Ерусалим;
8. До того взяв царь Давид з Адаразерових міст Бети й Бероти велике множество мідї.
9. Як дознався ж Той, царь Емату,що Давид побив усе військо Адаразерове,
10. То послав Той сина свого Иорама до царя Давида, привітати його й подякувати йому за те, що він воював з Адаразером і його побив. Адаразер бо воював перше з Тоем. І приніс йому Йорам золотий, срібний та мідяний посуд.
11. І се присьвятив Давид Господевівкупі з сріблом і золотом, що поприсьвячував із забраного у всїх народів підневолених:
12. У Сирийцїв, Моабїїв, в Аммонїїв,Филистіїв, ув Амаликіїв, і з того, що він позабірав у Адаразера Рехобенка, царя Собського.
13. 1 причинив собі Давид слави,вертаючи з побою вісїмнайцяти тисячей Сирийцїв в Долині соляних Жуп.
14. Та й осадив він Ідумею військом,і всі Ідумеї стали підневоленими Давидові. 1 хоронив Господь Давида усюди, де він було нї обернеться.
15. І царював Давид над усїм Ізраїлем і чинив суд і правду всьому свойму народові.
16. А гетьманував над усїм військомЙоаб Саруенко, ЙосаФат же Ахилуденко списував його дії;
17. А Садок Ахитубенко та Ахимелех, син Абіатара, були сьвященники, Серая ж (царським) писарем,
18. А Банея Йодаєнко був начальником (хоробрих прибічників) Хелетеїв і Фелетеїв, а Давидові сини були першими дворянами.
І поспитав одного разу Давид: Чи не зосталось кого небудь із дому Саулового? Я б змилосердивсь до нього задля Йонатана.
2. Був же в Сауловій родині одинурядник, на ймя Сиба; й покликали його до Давида, й питав в його царь: Чи ти Сиба? І відказує той: Я, твій раб.
3. І питає царь: Чи нема ще когоз дому Саулового, щоб я змилосердивсь над ним побожеськи? І відказує Сиба цареві: Е ще син Ионатанів тут, кульгавий.
4. І питає в його царь: Де ж він? Івідказує Сиба цареві: Пробуває в домі Махировому Аммієленковому, в Лодебарі.
5. І послав цар Давид і повелїв забрати його з Лодебару, з дому Махирового Аммієленкового.
6. Приступивши ж перед ДавидаМємфівостєй Йонатаненко, Сауленко, упав ниць і поклонивсь. І рече Давид: Мємфівостєю! І відказує він: Ось раб твій!
7. І рече до його Давид: Не бійся;хочу я змилосердитись до тебе задля твого батька Йонатана і вернути тобі всї поля твого діда Саула й ти їсти меш хлїб по всяк час у мойого стола.
8. І вклонивсь він та й каже: Щотаке раб твій, щоб тобі журитись таким здохлим псом, як я?
9. Озвався ж царь до Саулового слуги Сиби й каже: Все що належало Саулові й родині його, наділяю синові пана твого,
10. І ти маєш порати йому землювкупі з твоїми синами й твоїми рабами, й достачати, щоб син твого пана мав харчі достатком, і Мємфіво
