327
Перва книга Царів 4. 5.
23. Десять годованих волів, двайцятьволів з пасовища й сотня овець, не лічивши оленів, серн і сугаків та годованої птиці.
24. Бо він панував над усією вемлеюпо тім боцї ріки, від Типсаха до Гави, над усїма царями по тім боцї ріки, й був у його мир округи на всї боки.
25. 1 жили собі Юда й Ізраїль впокійно, кожен під виноградиною своєю й під смоквою своєю, від Дану та й до Берсабиї, покіль було віку Соломонового.
26. 1 було в Соломона сорок тисячейконей до колесниць, а дванайцять тисяч коней верхових.
27. І обмисляли ті урядники царяСоломона, й доставляли всї потреби до стола царського, кожен свого місяця; не допускали вони недостачі в нічому.
28. І ячмінь і солому про конї й мули доставляли вони ва чергою на місце, де зупинявся царь.
29. І надїлив Бог Соломона великоюмудрістю йпостеріганнем і багацтвом духа, мов те море піском на беревї,
30. І була мудрість у Соломона більша ніж у всїх, що жили на востоцї, і більша нїж у всїх Египтїїв.
31. І був він мудріщий над усї люде, ровумнїщий над Етана Езрахія, й Емана, й Халкола й Дарди, Махоленків, і славне було імя його між усіма народами округи.
32. І вирік він три тисячі приповістей, а пісень його було тисяча й пять;
33. І знав він говорити про дерева,від кедра на Ливан-горі та й до гисопу, що виростав з муру; говорив і про четвероногого вьвіра, й про птицю, про полоза й рибу.
34. І приходили з усїх народів, послухати премудрості Соломонової, від усїх царів земних, що зачували про його мудрість.
І послав Гирам, царь Тирський, слуги свої до Соломона, як перечув, що його помазано царем на місце отця його. Гирам же був повсячасно щирим приятелем Давидовим.
2. 1 послав також Соломон до Гирама сказати:
3. Ти знаєш сам, що мій отець Давид не спромігся збудувати дом іменню Господа, Бога свого, через войни з примежними народами, покіль Господь не положив їх під ноги йому;
4. Тепер же Господь, Бог мій, давменї мир округи. Нема в мене противника, нема перепон.
5. От і задумав я збудувати дом іменню Господа, Бога мого, як сказав Господь отцеві мойму Давидові, словами: твій син, що його посаджу на престолі твойму намість тебе, той збудує дом іменню мойму.
6. Оце ж повели, щоб нарубали менїна Ливані кедрини; мої слуги будуть разом в твоїми слугами, плату ж ва кметїв твоїх давати му тобі, яку б нї привначив; сам бо внаєш, що у нас нема людей, що вміли б так дерево рубати, як Сидонїї.
7. Почувши Гирам слова Соломонові, зрадів вельми та й каже: Благословен сьогодні Господь, що дав Давидові мудрого сина над сим великим народом!
8. І послав Гирам до Соломона сказати: Вислухав я, що послував єси до мене, й чинити му все, чого бажати меш ів кедриною й кипарисом:
9. Кметї мої провадити муть їх в Ливану до моря, й повелю тратвами гнати їх морем до місця, яке менї вкажеш; там я зложу їх, а ти забереш собі; тільки ти доставиш хлїба робучому домові мойму.
10. От і відступив Гирам Соломонові кедрини й кипарису, скількі він зажадав.
11. Соломон же давав Гирамові двайцять тисяч мір пшениці на харчуваннє слуг його й двайцять мір олїї в битих маслин. Стілько віддавав Соломон Гирамові що року.
12. І надїлив Господь Соломона ровумом, як обіцяв йому. І був мир між Гирамом і Соломоном, і вони вчинили вмову один з одним.
13. І наложив Соломон панщину навсього Ізраїля, й було панщан трийцять тисяч чоловіка.
14. 1 посилав їх на Ливан-гору подесять тисяч що місяця, на переміну: по місяцю були вони на Ливані, а по
