Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/350

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

338

Перва книга Царів 11. 12.


338 ПЕРВА КНИГА ЦАРІВ 11.12.

довговічній дом, як я вбудував Давидові, й передам тобі Ізраїля;

 39. І сим впокорю я потомки Давидові, впокорю, однак не по всї часи.

 40. І хотїв Соломон стратити Еробоама, але Еробоам вібрався й втїк у Египет до Сусакима, царя Египецького, та й пробував у Египтї до смерті Соломонової.

 41. Инчі дії Соломонові й все, що вінчинив, і про мудрість його, те прописано в книзї діл Саломонових.

 42. А царював Соломон в Ерусалимі над усїм Ізраїлем сорок год.

 43. І спочив Соломон з батькамисвоїми, й поховано його в Давидовому городі, а намість його став царем син його Робоам.

Голова 12.

І подавсь Робоам у Сихем, бо в Сихемі скупивсь увесь Ізраїль, щоб окликнути його царем.

 2. Скоро ж почув про се ЕробоамНебатенко, що був ще в Египті, втікши туди від царя Соломона, вернувсь Еробоам ів Египту;

 3. І послали по його й прикликалийого. І прибув Еробоам і вся громада Ізраїльська, й промовляли до Робоама так:

 4. Батько твій наложив на нас важке ярмо; полегчи нам тяжку службу й важенне ярмо, що батько твій наложив, так будемо служити тобі.

 5. І відказав він їм: Ійдїте ще натри днї назад і прийдіте тодї знов до мене. І нарід ровійшовсь.

 6. І радився царь Робоам ів старимимужами, що стояли перед батьком його Соломоном ва живота його, й промовив: Як ви порадите менї, щоб дав я відповідь людям сим?

 7. І промовили вони йому: Коли тисьогодні* вволиш волю сього народу й до їх нахилишся та послухаєш їх і приязну відповідь їм даси, так вони повсячасно слухати муть тебе.

 8. Він же знехтував раду, що раялистарці громадські, та радивсь із молодими, що виросли вкупі з ним і тепер служили йому,

 9. І питав їх: Як ви порадите менївідповісти народові сьому, що менї ось що промовили: Полегчи ярмо, яке наложив на нас твій батько?

 10. І відказали йому молодики, щоповиростали вкупі з ним, так: Ось як відкажеш сим людям, що промовили до тебе: Батько твій наложив на нас важенне ярмо, ти ж полегчи нам його ; ось як маєш їм сказати: Мізинець мій товще чересел батька мого,

 11. Оце ж, коли мій батько накладав на вас важке ярмо, так я вроблю його ще більш важенним; коли мій батько карав вас бичами, то я карати му скорпіонами.

 12. Як же Еробоам і ввесь нарідприйшли до Робоама на третий день, як був повелїв царь словами: Прийдіть на третий день івнов до мене,

 13. Дав царь народові жорстку відповідь, бо не прихиливсь до ради, що старці дали йому.

 14. І промовив до них, так як пораяли молоді: Коли батько мій накладував на вас важке ярмо, так я наложу важенне; коли батько мій карав вас палками, то я карати му скорпіонами.

 15. От і не послухав царь народу, ботак судив Господь, щоб увійшло в силу слово його, що вискавав Господь черев Ахію в Силома Еробоамові Небатенкові.

 16. Як побачив же ввесь Івраїль, щоцарь не послухав їх, дав нарід цареві таку відповідь: Що ва часть нам у Давиді? яке наслїддв в синові Ессейовому? Гей, Ізраїлю, додому! Дивись на свій дом, Давиде! І розійшлись Ізрайлитяне в свої домівки.

 17. 1 царював Робоам тільки над тими Ізрайлитянами, що були в городах Юдиних.

 18. Як же послав царь Робоам начальника А донирама стягати податки, то всї Ізрайлитяне вбили його каміннєм на смерть; царь же Робоам вскочив на свою колесницю та й утїк у Ерусалим.

 19. Так відпав Ізраїль од дому Давидового по сей день.

 20. Як же довідались усї Ізрайлитяне, що Еробоам вернувся, послали й покликали його в народні вбори, та й зробили його царем над усїм Ізраїлем. До Давидового дому не пристав