340
Перва книга Царів 13. 14.
10. От і пійшов він другим шляхом8ВІДТИ й не вернувсь тим самим шляхом, що ним прийшов у Бетель.
11. У Бетелї ж та жив собі старийпророк. І прийшли сини його та й оповідали йому все, що вчинив Божий чоловік у Бетелї того дня, й слова, що він промовив цареві. Як оповідали ж вони те свойму батькові,
12. Спитав їх батько їх: Яким шляхом пійшов він звідти? І вказали йому сини його дорогу, що нею пійшов Божий чоловік, прийшовший з Юдеї.
13. Він же повелїв синам своїм: Сідлайте менї осла! І як осїдлали йому осла, сїв він на його,
14. І поїхав слїдом ва Божим чоловіком, та й знайшов його седячого під дубом. І питає в його: Чи ти Божий чоловік, що прийшов ів Юдеї? Відказав: Се я.
15. І просить його: Ходи 80 мноюв хату та покріпись.
16. Він же відказує: Не можу з тобою вертатись і пійти до тебе; не буду їсти хлїба анї води пити в сьому місці,
17. Бо мені сказано словом Господнім : Не їж хлїба, й не пий там води та й не вертай тою дорогою, що нею йшов еси.
18. І каже той йому: Та ж і я пророк, такий як ти, й ангел говорив менї словом Господнім: Заверни його у господу, щоб він попоїв хлїба й напився води. Се ж він зрадив його.
19. І вернувсь той з ним і попоїв уйого в дому хлїба й напився води.
20. Ще ж вони седїли за столом, якприйшло слово Господнє до пророка, що завернув того,
21. І озвався він до Божого чоловіка, що прийшов І8 Юдеї: Оттак говорить Господь: За те, що ти супротивився велінню Господньому, та й не пильнував заповідї, яку дав тобі Господь, Бог твій,
22. А вернувсь, їв хлїба й пив водив тому місці, що про його він заповідав тобі: не їж хлїба, ба нї пий води, за те тї'ло твоє не ввійде в гробовище батьків твоїх.
23. Після того, як той попоїв і напився, звелїв він осідлати осла пророкові, що його завернув був навад.
24. 1 вирушив той. І зустрінув йогов дорозї лев та й задавив його. І лежав труп його розпростертий на дорозї, а осел стояв коло його, стояв і лев коло трупа;
25. Як же проходили люде мимо, бачили труп розпростертий на дорозї й лева, що стояв коло трупа. І прийшовши, оповідували в городї, що в йому жив старий пророк.
26. Почувши про се пророк, що завернув був його 8 дороги, промовив: Се Божий чоловік, що супротивився велїнню Господньому, тим і подав Господь його левові, що роздер його й задавив, по слову Господньому, що заповів йому.
27. І рече синам своїм: Осїдлайтемені осла! І зробили се.
28. І поїхав і внайшов трупа йогорозпростертого на доро8Ї, осел же й лев стояли коло його. Лев нї трупа не жер, нї осла не роздер.
29. 1 підняв він трупа чоловіка Божого, положив на осла та й привіз назад. І прийшов старий пророк у свій город, щоб оплакати та поховати його.
30. І положив трупа в своє гробовище та й плакав по йому: Ой братіку ж мій!
31. А поховавши його, промовив досинів своїх: Як я умру, поховайте мене в гробу, де поховано Божого чоловіка; коло його костей положите мої костї.
32. Бо грозьба, що він по повеліннюГосподньому промовив проти жертівника у Бетелї та проти всіх храмів на висотах у городах Самарийських, певно справдиться.
33. Та й після сього не звернув Еробоам із своєї ледачої дороги, а приставляв кого будь із людей жерцями на висотах. Хто бажав, тому й приручив жерецтво на висотах.
34. Оце ж і вело дом Еробоамів допровини й до погибелі та затрати його з землї.
Того часу занедужав Абія, син Еробоамів.
2. ІкажеЕробоам своїй супрузї: Осьперерядись так, щоб тебе не повнава
