352
Перва книга Царів 22.
буде вдача тобі, й Господь оддасть його в руки цареві.
16. Царь же промовив до його: Щераз і ще раз заклинаю тебе, щоб ти менї в імя Господнє нічого не говорив, тільки правду!
17. І сказав він: Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, наче вівцї, що нема в їх пастуха. І каже Господь: Нема в їх пана; нехай байдужно вертається кожен додому.
18. І сказав царь Ізрайлїв ЙосаФатові: Чи не казав же я тобі, що він не віщує менї нічого доброго, тільки лихе?
19. І каже (Михея): Вислухай жеслово Господнє: Я бачив Господа седячого на престолі свойму й все військо небесне стоїть праворуч і ліворуч його;
20. І промовив Господь: Хто підманив би Ахаба, щоб двинув у поле та й поліг під Рамотом у Галаадї? І сей говорив так, а той инакіпе.
21. Тоді виступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його. Господь же спитав: Чив%?
22. І відказав (дух): Я вийду та йвроблюсь духом ложним в устах його пророків. Господь же сказав: Ти зробиш те й підманиш його; йди й вчини так.
23. Оце ж Господь, як бачиш, вложив ув уста всім твоїм пророкам ложнього духа; тим часом як Господь недобре про тебе виповів.
24. І приступив Седекія Хенааненко, ударив Михея по щоці та й каже: Як то — чи ж від мене відойшов дух Господень, щоб говорити в тобі?
25. Михей же промовив: Ти взнаєшпро се того дня, як бігати меш із однієї комірки в другу, щоб сховатись.
26. Царь же Ізрайлїв повелїв: Возьміте Михея й одведіте його до Амона, городського начальника, та до Йоаса царевича,
27. 1 з’ясїть: Так говорить царь: Посадіть його в темиицю та давайте йому хлїба скупо й води скупо, покіль я щасливо вернусь.
28. 1 промовив Михей: Коли вернешся щасливо, так не Господь говорив через мене. І сказав: Слухай, увесь народе!
29. От і двинув царь Івраїлськийв ЙосаФатом, царем Юдейським, на Рамот у Галаадї.
30. І каже царь Івраїлський ЙосаФатові: Я переодягнусь та й пійду до бою, ти ж будь у своїй царській одежі. І переодягнувся царь Івраїлський та й виступив до бою.
31. Царь же Сирийський повелївтрийцятьом і двом отаманам своїх боєвих колесниць: Не вдаряйте нї на простого, нї на знатнього, тільки на одного царя Ізраїлського.
32. Отамани колесниць, побачившиЙосаФата, подумали: Се мабуть царь Івраїлський, й навернувши, вдарили на його, й закричав ЙосаФат.
33. Скоро ж отамани колесниць постерегли, що се не царь Івраїлський, одвернули від його.
34. Один же чоловік напяв лука тай пустив навманя стрілу й пострілив царя Івраїлського між легкими й жолудком. І повелїв він свойму візникові: Одвертай та вивозь мене 8 боввого натовпу, бо мене поранено.
35. Та битва того дня щораз більшзакипала, й царь стояв у колесницї проти Сирийцїв, і вечером умер; кров із рани стікала в колесницю.
36. І загукали під захід сонця в війську: Кожен, вертайсь у свій город і в свою землю!
37. 1 вмер царь, і привезли його в Самарию та й поховали царя в Самариї.
38. Як обмивали ж колесницю в ставу, лизали собаки кров його, а блудницї купались у їй, по слову, що глаголав Господь.
39. Прочі дії Ахаба, й про се, що вінчинив, і про будинок із слонової кості, що збудував, і про всї городи, що він утверджував, — про се сказано в літописній книзі царів Ізрайлевих.
40. 1 спочив Ахаб ів батьками своїми, а син його Охозія став намість його царем.
41. ЙосаФат Асенко став царем уЮдеї у четвертому році Ахаба, царя Ізраїлського.
42. Трийцять і пять год було вікуЙосаФатового, як зробивсь царем, а двайцять і пять год царював у Ерусалимі. Матїр його ввали Азуба Салаїлівна.
