355
Друга книга Царів 2. 3.
тут, у твоїх рабів, пятьдесять кріпких мужів; нехай йдуть та шукають пана твого; може дух Господень ванїс його та покинув на котрій горі, або на якій долині. Він же сказав: Не посилайте.
17. Як же вони всиловувались ажнадто, сказав він: То посилайте. І послали вони пятьдесять чоловіка, й шукали три дні, та не знайшли.
18. 1 вернулись до його, покіль вінгаявсь у Ерихонї. І сказав їм: Чи я ж вам не кавав, щоб не ходили?
19. 1 казали міські люде Елисевві;Гарний видом сей город, як сам бачиш, добродію, та вода непогожа, й земля не родить.
20. 1 промовив він: Принесіть менінову посудину й вкиньте соли туди. Як же ж вони принесли,
21. Пійшов він до криничаного жерела, вкинув соли, й рече: Так говорить Господь: Я зробив сю воду здоровою, тепер уже не буде від неї нї смерті, нї невроджаю.
22. Так і вробилась вода погожоюпо сей день, по слову, що промовив Едисей.
23. Звідти ж пійшов він у Бетель.Як же він ійшов дорогою, повибігали малі дїти з городу та й сьміялись із його, покликуючи: Ходи лисий, ходи лисий!
24. Він же обернувсь і, побачившиїх, прокляв їх імям Господнім. І вийшли дві ведмедиці 8 гаю та й роздерли сорок і двоє дітей.
25. Звідти подався він на Кармельгору, а відсї вернувсь в Самарию. стада й вистачав цареві Ізрайлевому рав-по-раз по сотні тисяч овець і по сотні тисяч баранів із рунами.
5. Як же вмер Ахаб, відпав царь Моабійський від царя Ізрайлевого.
6. 1 вирушив царь Йорам того часуз Самариї та й перегледїв усього Івраїля; а
7. А ИосаФатові, цареві Юдиному,повелїв з’ясити: Царь Моабіїв одпав од мене; чи не схочеш ійти зо мною воювати Моабіїв? Той відказав: Добре! Як ти, так і я; як твій люд, так і мій; як твої коні, так і мої коні.
8. 1 питав він: По якій дорозї двинемо? Відказав: По дорозї через степ Едомський.
9. От і двинули царь Ізрайлїв, царьЮдейський і царь Едомський, і йшли вони обходом сїм день, і не стало води війську й скоту, що йшов за ними.
10. І промовив царь Ізрайлїв: Ойлишенько! скликав Господь сї три царі докупи, щоб їх подати Моабові на поталу.
11. ЙосаФат же каже: Чи нема тутякого пророка Господнього, щоб нам поспитати Господа через його? І відказав один ізміж слуг царя Ізрайлевого: в тут Елисей СаФатенко, що (вслуговуючи) подавав Ілиї воду 'на руки.
12. 1 каже ЙосаФат: Усього в словоГосподнє. От і пійшли до його царь Ізраїлський, та ЙосаФат, та царь Едомський.
13. Елисей ж скавав цареві Ізрайлевому: Що між мною й тобою? Іди до пророків отця твого та до пророків матері твоєї. Царь же Іврайлїв каже йому: Чи вже ж Господь скликав сї три царі, щоб їх подати Моабові на поталу ?
14. І рече Елисей: Так певно, якживе Господь Саваот, що в його службі стою, коли б я не вважав на ЙосаФата, царя Юдиного, так на тебе я б не споглянув і не позирнув.
15. Тепер же покличте менї грачана гуслах. І як той дзвонив у струни, найшла на його рука Господня.
16. І він промовив: Тако глаголе Господь: Копайте по сїй долині рови 8а ровами;
17. Так бо глаголе Господь: Не ба
Йорам Ахабенко вробивсь царем Іграйлевим у Самариї у вісїмнайдятому році ЙосаФатовому, царя Юдиного, та й царював дванайцять год.
2. 1 чинив він таке, що було Господеві не до вподоби, однакже не так, як його батько й мати, бо він звалив стовпи Баалові, що поставляв отець його:
3. Та все ж держався він твердогріхів Еробоама Набатенка, що доводив до них Ізраїля, і не покидав їх.
4. Меса ж, царь Моабіїв, мав великі
