367
Друга книга Царів 12. 13.
шу по цінуванню, й ті гроші, що хто 8 своєї охоти приносить у храм Господень,
5. Нехай беруть сьвященники до себе, кожен по своїй черзі, й нехай ними поновляють що в храму попсувалось, усюди, де треба понови.
6. У двайцять третьому ж роцї царя Йоаса сьвященники нічого ще не поправили, що в храму попсувалось.
7. 1 покликав царь Йоас первосьвященника Йодая з штпшми сьвященниками, та й промовив до них: Чом же ви нічого не поправили, що попсувалось у храму? Оце ж не беріте вже ніяких грошей до себе по черзі, а віддавайте на те, що в храму попсувалось.
8. І пристали сьвященники на те,щоб не брати від люду нїяких грошей на поправу того, що в храму попсувалось.
9. І взяв первосьвященник Йодайскриньку, й вробив отвір в накривці, та й поставив її кодо жертівника праворуч, де входили в дом Господень, і вкидали туди сьвященники, що стояли на сторожі в дверях, всї гроші, що приношено в храм Господень.
10. Скоро ж постерегали, що в скринцї було багацько грошей, приходив тодї писарь царський та первосьвященник і висипали та й перел ічували срібло, найдене в храму Господньому.
11. 1 передавали злічені гроші в руки наставникам над роботою коло дому Господнього, а ті давали їх теслям та будовничим, що порались коло храму Господнього ;
12. Та мурарям та каменолупам, які на закуп дерева й тесаного каменя, щоб поправляти ушкоду в храму Господньому, й на все потрібне до поправки храму.
13. Однакож не справляно за гроші,що приносили до храму Господнього, срібних коновок, ножів, поливальнїх чаш, труб і всякого иншого золотого чи срібного посуду до дому Господнього,
14. А давано їх робітникам, щоб вони поправляли храм Господень.
15. З людьми ж, що їм видавалигроші на плату робочим, не рахувались, бо ті поводились чесно.
16. Гроші ж на жертви за переступі гроші на жертви за гріх не вносилось у храм, бо вони належали сьвященникам.
17. Тоді наступив Азаїл, царь Сирийський, й пійшов войною на Гет і звоював його. Як же показував Аваїл вид, що хоче йти на Ерусалим,
18. Узяв Йоас, царь Юдейський, всїпосьвятні дари, що посьвятили (Господеві) предки його, ЙосаФат, Йорам і Охозія, царі Юдейські, й свої власні посьвятні дари, та все 8олото, що було в скарбівнях храму Господнього й в царській палаті, та й послав усе Азаїлові, цареві Сирийському. І занехав він поход на Ерусалим.
19. Инше про Йоаса і про все, щовін чинив, прописано в книзі літописній царів Юдейських.
20. І встали слуги його, й зложили8мову та й убили Йоаса в домі Милли, на доро8Ї до Селла.
21. А вбили його слуги його: Йозахар Симеотенко та Егозабад Сомеренко, й він умер, і поховано його побіч батьків його в Давидовому городі. Амазія ж, син його, став царем намість його.
У двайцять третьому роцї Йоасовому, сина Охозіїного, царя Юдейського, став Йоахаз Егуєнко, царем над Ізраїлем у Самариї й царював сїмнайцять літ.
2. 1 чинив те, що було Господеві недо вподоби, й ходив у гріхах Еробоама Набатенка, що довів до гріха Ізраїля.
3. І запалав гнїв Господень противІзраїля, й віддав він їх на поталу Азаїлові, цареві Сирийському, та Бенададові Азаїленкові, по ввесь час.
4. Та Йоахаз благав Господа, й вислухав його Господь, бо зглянувсь на тісноту Ізраїля, як царь Сирийський тіснив його.
5. І дав Господь Ізрайлитянам вибавителя, і визволились вони зпід верховоду Сирийцїв, і жили сини Ізрайлеві в своїх наметах, як і перше.
6. Тільки не покидали гріхів Еробо
