374
Друга книга Царів 18.
поднїх, притьма так, як чинив предок його Давид.
4. Він позносив висоти, порозбивав(камяні) боввани, повирубував дуброви й розбив МІДЯНОГО 8МІЯ, що вробив був Мойсей, — бо до того часу Іврайлитяне кадили йому — й назвав його Нехуштан*.
5. Він уповав на Господа, Бога Іврайлевого, й такого, як він, не було між усїма царями Юдиними, нї послї його нї перед ним.
6. 1 стояв він при Господі й не відступав від його, й держав 8аповідї його, що ваповідав Господь Мойсейові.
7. 1 був Господь повсячасно 8 ним,а у всьому, що він починав, поступав він мудро. І відпав він від царя Ассирийського й перестав служити йому.
8. Він побив Филистіїв аж до Газий у всїх ваймшцах їх від вартової башти до утвердженого городу.
9. У четвертому роцї царя Езекії, себ то в сьомому роцї Осії Ілиєнка, царя Івраїлського, двинув Салманассар, царь Ассирийський, проти Самариї та й обложив її,
10. 1 вдобув її по трьох роках, се бто в шестому роцї Евекії, а в девятому роцї Осії, царя Івраїлського, впокорено Самарию.
11. І перевів царь АссирийськийІзрайлитян в Ассирию та й оселив їх у Халасї й в Хаборі, при ріці Гозан, і в городах Мидийських,
12. Бо вони не слухали ваповідейГоспода, Бога свого, й переступали вавіт його; усього, що заповідав Мойсей, раб Господень, вони й не слухали й не певнили.
13. У чотирнайцятому роцї царя Езекії двинув Сеннахирим, царь Ассирийський, проти всїх утверджених городів Юдиних та й поопановував їх.
14. 1 послав Езекія, царь Юдейський,до царя Ассирийського в Лахис, сказати: Я провинився. Йди назад від мене, а що на мене наложиш, нести му. І наложив царь Ассирийський на Евекію триста талантів срібла й трийцять талантів золота. • Звичайна мідь.
15. І оддав Езекія все срібло, якезнайшлось у храму Господньому й в скарбівнях царської палати.
16. Того ж часу вняв Евекія вологов дверей в храму Господньому й в стовпів у дверей, що Езекія, царь Юдейський, пообтягав був Болотом, та й пооддавав його цареві Ассирійському.
17. Та царь Ассирийський пославТартана та Рабсариса та Рабсака з Лахиса в великою військовою потугою до короля Езекії в Ерусалим. І пійшли вони й прийшли під Ерусалим, і зайняли становище на водопроводі вижшого ставу, на доровї до поля красильнього.
18. І кликали вони царя. Вийшовже до них Еліяким Хелкіенко, начальник палати, й Себна, писарь, та Йоах АсаФенко, літописець.
19. 1 промовив до них Рабсак: Скажіте Евекії: Так говорить великий царь, царь Ассирийський: Що се ва надія, на яку ти вповавш?
20. Ти говорив тільки пусті слова:до війни треба ровумної ради й сили; а ти на кого вповавш, що одорвавсь од мене?
21. Оце ж ти гадумав опертись наЕгипет, — на тую надломлену тростину, що кожному, хто на неї обіпреться, вабвться в руку й проколе її. Таківський той Фараон, царь Египецький про всїх, що покладають на його надію.
22. Коли ж менї відкажете: Ми наГоспода, Бога нашого, вповаємо, то чи ж се не той самий, що його висоти та жертівники позносив Езекія, й повелїв Юдї й Ерусалимові: Перед сим тілько жертівником, в Ерусалимі, мавте покланятись.
23. Оце ж увійди в угоду в моїм паном, царем Ассирийським: я дам тобі дві тисячі коней, коли спроможешся достати ївдецїв до них.
24. Як тобі оборонитись і від одногоначальника найменьших слуг пана мого? Чи вповавш на Египет задля колесниць та комонника?
25. Та хиба ж я бев волї Господньоїприйшов на се місце, щоб його спустошити? Сам Господь звелїв менї: Ійди проти сієї вемлї й спустош її.
