506
Псальма 1. 2.
4. Слухай же й я буду говорити, а про що буду питати в тебе, навчи мене.
5. Я чув ухом казане про тебе, а тепер мої очі бачать тебе;
6. Тим то я зрекаюсь слова мого та каюсь в поросі й попелї.
7. Перемовившись із Йовом сими словами, сказав Господь до Елифаза з Теману: Запалав я гнївом проти тебе й проти друзїв твоїх, бо не говорили ви про мене по правдї, так як слуга мій Йов.
8. Оце ж возьміть із собою семеро назимків та семеро баранів та йдїте до раба мого Йова, й принесїте за себе жертву; й нехай слуга мій Йов помолиться за вас, бо тільки його лице я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви не так праведно говорили про мене, як раб мій Йов.
9. І пійшли Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський і Софар Наамський, і вчинили, що заповідав їм Господь, і приняв Господь ласкаво лице Йовове.
10. І вернув Господь Йовові втрату, як він помолився за свої друзі, й дав Господь Йовові удвоє тілько, як мав уперед.
11. Тодї поприходили до його всї брати його й усї сестри його й всї давні знаємі його, й їли хлїб із ним у його в домівцї; виявлювали йому свої жалощі й розважали його про все нещастє, яке допустив був на його Господь. І подарував йому кожен зміж їх кеситу й золоту каблучку.
12. І благословив Бог дальше життє Йовове більш нїж давнїйше; і було в його чотирнайцять тисячей овець, шість тисячей верблюдів, тисяча ярем волів і тисяча ослиць.
13. І родилось йому сїм синів і трі дочки.
14. Одну назвав він Емима (сьвітла), другу Кассія (пахуща), третю Керенгаппух (краска).
15. І не було по всїй країнї таких уродливих женщин, як Йовові дочки. І дав їм панотець їх наслїддє проміж їх братами.
16. І жив Йов ще сто й сорок років, і бачив чотирі роди своїх дїтей й дїти дїтей своїх.
17. І вмер Йов старим, нажившись на сьвітї.
Блаженний чоловік, що не ходить на раду безбожних і не ступає слїдом за грішниками, анї засїдає на зборах злоріків,
2. Но в законї Господа любується й розмишляє о законї його день і ніч!
3. І буде він як дерево посаджене над водистими потоками, що приносить овочі свої у пору свою, і котрого лист не вяне; і що він творить, все удається йому.
4. Не так безбожні: вони, як полова, що вітер розносить.
5. Тому не встоять безбожні на судї, анї грішні у зборі праведних;
6. Знає бо Господь про дорогу праведних, а дорога безбожних щезне.
Чого ворушаться народи, і люде промишляють про нїкчемне?
2. Піднімаються царі землї, і князї радять раду проти Господа й проти Помазанця його:
3. Розорвім пута і скиньмо з себе посторонки їх!
4. Господь, що сидить на небесах, сьміється, і ругається над ними.
5. Тодї промовить до них у гнїві своїм і яростю своєю перелякає їх.
6. Се ж я помазав царя мого над Сионом, сьвятою горою моєю.
7. Извіщу проповідь, що сказав Господь до мене: Ти син мій, нинї зродив я тебе.
8. Проси в мене, й дам тобі народи в наслїддє, а кінцї сьвіта у владїннє.
9. Жезлом зелїзним ровібєш їх, як череповину поторщиш їх.
10. Зрозумійте ж се, царі, й одумайтесь, усї суддї землї.
11. Служіть Господеві зо страхом, і радуйтеся з дрожаннєм.
12. Прославляйте Сина, щоб не прогнївився, а вам щоб не погибнути на
