538
Псальма 75. 76. 77. 78.
буту, — до беззаконних, — не підносїть рога!
5. Не підносїть високо рога, не говоріть, витягнувши бевсоромно шию!
6. Тому, що не зі сходу, нї з заходу, і не з полудня прийде возвишеннє.
7. Бог бо суддя; того принизить, а того високо поставить.
8. Бо в руцї Господа чаша, вона піниться від вина, повна вина заправленого, і він наливає з неї; гущу його мусять вихлептати всї беззаконники землї.
9. А я звіщати му по віки; буду сьпівати псальми Богові Якова.
10. І позбиваю всї роги беззаконних; вознесуться роги праведних.
Відомий Бог в Юдеї, велике імя його в Ізраїлї,
2. І в Салемі оселя його, а дім його на Сионї.
3. Там переломив він блискавки-стріли лука, щит, меч і війну.
4. Ти величнїй, ти сияєш краще над хижі гори.
5. Одважні серцем здобичею стали; обняв їх сон; і нїхто із сміляків не знайшов рук своїх.
6. Від погрому твого, Боже Якова, напав твердий сон коня і колесницю.
7. Ти страшенний, і хто устоїть перед тобою, як гнїв твій запалає.
8. Ти дав почути суд твій з неба; земля, злякавшись, занїміла,
9. Як Бог встав на суд, щоб спасти всїх покірних на землї.
10. Бо гнїв людський прославить тебе; останком гнїву підпережешся.
11. Робіть і сповняйте обітницї Господеві, Богу вашому; нехай принесуть дари свої страшенному всї, що кругом него.
12. Він відбере духа князям, він страшенний для царів землї.
Голос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене.
2. В день тїсноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради.
3. Спогадав я Господа, і застогнав; став я думати, і знемігся духом.
4. Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.
5. Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.
6. Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:
7. Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?
8. Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?
9. Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?
10. Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,
11. Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;
12. Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.
13. Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?
14. Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.
15. Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.
16. Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і — злякались; безоднї здрігнулись.
17. Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.
18. З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.
19. Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.
20. Ти провадив народ твій, як стадо, рукою Мойсея і Аарона.
Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
2. Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
3. Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
