573
Книга Приповісток Соломонових 3. 4. 5.
32. Бо гидує Господь переворотним,а 8 праведними у нього спільність.
33. Господнє прокляттє на домівцібезбожних, а праведних житло він благословить.
34. З недовірків Господь сьміється,покірним же дає він благодать.
35. Розумні одержать славу, а тих,що без ума, ганьба окриє.
/Слухайте, дїти, науку (мою) отець^ ку, і пильнуйте, щоб набіратись розуму;
2. Бо я добру науку даю вам; не покидайте ж того, що заповідаю вам.
3. Яж бо й сам був у панотця моголюбимою дитиною, й неначе єдиною у неньки моєї.
4. 1 вчив мене панотець і мовлявменї: Вдержуй слова мої в серцї; допильновуй наказів моїх і жий (щасливо).
5. Набірайся премудрості’, набувайрозуму; не вабувай сього й не відхиляйся від речей 8 уст моїх.
6. Держися її, а буде вона охороноютобі; люби її, а буде вона обороною твоєю.
7. Головна се річ — мудрість: здобувай премудрість, і всім, що маєш, набувай ровуму.
8. Над усе цінуй її, а вона підійметебе високо; вона до честї доведе тебе, як пригорнешся до неї;
9. Вона вінцем ласк з’украсить голову твою, — придбає тобі пишний вінок.
10. Слухай, сину мій, і приймайслова мої, а умножаться лїта життя твого.
11. Я тебе наставляю на дорогу мудростї, проводжу тебе по стежках незаблудних.
12. Пійдеш ними, — не тісно Н08Їтвоїй буде, побіжиш — і не спотикнешся.
13. Держись цупко моєї науки, незанедбовуй, допильновуй її, бо вона життє твоє.
14. Не ходи стежкою безбожних іне любуйся дорогою лихих.
15. Покинь її, не ходи нею, відхиляйся від неї й простуй собі мимо;
16. Бо вони й не заснуть, як щосьлихого не вчинять; сон покине їх, як не підставлять ноги кому небудь;
17. Бо вони їдять хлїб беззаконності, а вино попивають (з добра), що насильством придбали.
18. Стежка праведних — се та воря,що зорить рано вранцї, і сьвітить яснїйше та яснїйше аж до повного дня.
19. А путь безбожників — темнатемрява; вони не знають, де їм доведеться спіткнутись.
20. Сину! слухай слова мої 8 увагою пильно, прихиляй твоє ухо до того, що я промовляю;
21. Не давай їм з очей твоїх зникнути; заховай їх у самій середині в серцї твойму.
22. Бо життє вони для того, хто їх8найде, і здоровлє для всього тїла його.
23. Бережи твоє серце, мій сину, надусе, що бережеться, бо 8 нього виходить усе, чим живемо.
24. Відкидай від себе лукавство уст,і зрадливість явика держи оддалїк від себе.
25. Очі твої нехай просто позирають, і війки твої нехай справляються впрост навперед тебе.
26. Обдумуй стежку ногам твоїм, івсї ходи (вчинки) твої нехай будуть постійні.
27. Не ввертай нї праворуч нї лїворуч, і держи твою ногу від вла далеко.
Мій сину! слухай уважно мудрості моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
2. Щоб заховав собі розсудок, тащоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
3. Мед бо тече з уст чужої жінки,маснїйша над оливу бесїда в неї;
4. Та наслідки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
5. Ноги її простують до смерті, ступні її доходять до безодні*.
6. Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівці, й ти не розізнаєш їх.
7. Тим то, дїти мої, слухайте меней не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
