577
Книга Приповісток Соломонових 9. 10.
11. Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.
12. Коли ти мудрий, то мудрий єсисобі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.
13. Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,
14. Сїдав на стілцї вона в своймубудинку, на підвисшених місцях у місті,
15. Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:
16. Хто неук, вавертай сюди! а недоумкові каже:
17. Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.
18. А він і не знав, що там самі мерці, а ті, кого вона закличе, — в преисподнїй.
Розумний син свойму отцеві втіха, а син безумний — материне горе.
2. Не дають користі добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.
3. Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.
4. Біднів, хто лїнивий на роботу,трудящая ж рука дає багацтво.
5. Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний.
6. Благословенне над головою праведника, уста ж безбожника його насилство заціпить.
7. Намять про праведника останеблагословенна, їмя же безбожних огидне.
8. Мудрий приймав серцем заповіді,а безумний устами спотикається.
9. Хто ходить у правоті, ходить убеспецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.
10. Хто моргає очима, розбуджуєдосаду, а глупий устами спотикнеться.
11. Уста праведного — се джереложизнї, уста же безбожних неправедність ховають.
12. Ненависть сварнї роздуває, любов же всі гріхи покриває.
13. В устах розумного мудрість пробуває, на тіло ж безумного ціпок спадає.
14. Що мудрий знає, те він ховає,уста же дурного — се близька погибель.
15. Багацтво — се утверджене містобагатиреві, а злидні — се страх убогому.
16. Праця праведного — для життя,надбаннє безбожника — на гріх.
17. Хто хоронить науку, той на дорозі до жизнї, хто ж відкидає докір, по бевдоріжжу блудить.
18. Хто таїть ненависть, у того устаобманливі, а хто ровсіває обмову, той дурний.
19. Многомовність не встережесьгріха, хто ж вдержув язика — розумен.
20. Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь.
21. Праведного уста навчають «пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.
22. Господня благодать — вона богатим робить, і горя з собою не приносить.
23. Чинити зло — безумному забава, розумний же її у мудрості знаходить.
24. За що безбожного страх обнцмає, те його не мине, а праведних 6ажанне сповниться.
25. Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний — мов би на вічних підвалинах.
26. Що оцет вубам а дим очам, телїнивий тим, що послугуються ним.
27. Господень страх днів причиняє,безбожного ж літа скоротяться.
28. Дожиданнє праведних — радість,а надїя безбожних погибне.
29. Безвинному дорога Господня —твердиня, а страх беззаконникам.
30. Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землі.
31. Праведного уста родять мудрість,язик же злющий буде витятий.
32. Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.
