581
Книга Приповісток Соломонових 14. 15. 16.
34. Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35. Ласкавість у царя — до слугирозумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2. Язик мудрих подає добрі відомості, а уста безумних мелють лиш дурниці.
3. Господні очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4. Лагідний язик — се дерево живиї,а необузданий — пригноблює духа.
5. Дурний нехтує отецьку науку,хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
6. В дому в праведного — достатокдобра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
7. Уста мудрих ширять внаннє, тане так серце безумних.
8. Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9. Противна Господу безбожного дорога ; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
10. Страшенна кара тим, хто правупуть покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
11. І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
12. Не любить ледарь тих, хто йогокартає, та до мудрих він також не пійде.
13. Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серці, то і душа ниє.
14. Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15. В нещасного всі днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16. У страсї Божому й мале далеколучше, аніж скарби великі в тревозї.
17. Смачнїйша мисочка капусти, дав любови, аніж з приправою ненависті' теля товсте.
18. Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє невгоду.
19. Лїнивого дорога — мов тернемвстелена, дорога же праведних — гладка.
20. Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матірю помітає.
21. Дурниці — радощі безумному,а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22. Бе8 поради розпочате діло розбиваєсь, як же порадників доволі, воно остоїться.
23. Радість чоловікові — (розумний)відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
24. Путь життя мудрого веде вгору,щоб відбитись йому від пропастї в ниву.
25. Дім надутих розвалить Господь,а межу вдовину утвердить.
26. Гидота Господу задуми ледачих,слова же невинних любі йому.
27. Зруйнує дом свій, хто любитьпідкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинці.
28. Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
29. Далекий Господь од безбожних,молитву ж праведних він слухає.
30. Ясний погляд веселить серце;приятна новина тучить навіть костї.
31. Ухо, уважне до науки жизнї,пробуває між мудрими.
32. Хто відкидає упомин, — не дбаєпро свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
33. Страх Господень навчає мудрості, й славу випереджує покора.
Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
2. Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
3. На Господа в твоїх ділах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
4. Все сотворив Бог про себе, ба йбезбожника — на день його горя.
5. Всякий гордий серцем — гидотав Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
6. Милосердєм і правдою обмиваєеь