618
Книга пророка Ісаїї 17. 18. 19.
великі води; но Господь погрозив їм, — ось вони й розбіглись, гонені, як порох перед вітром, як пилини цьвітні поперед вихру.
14. Ввечорі — трівога, та досьвіта— вже й нема його! Ось такий пай тим, що нас обдерали, така доля тим, що нас пустошили.
Г>ре краю41, що, мов крильми, сягав по той бік рік Етиопських,
2. Що розсилав послів по морю, човнами 8 папиросу — по водах! О, йдіть, швидкі посли**, до народу сильного й відважного, до народу страшного з давна до нинї; до народу рослого, що всіх подолїває, землю ж його розірвали ріки.
3. Ви ж, осадники всесьвітні, хтоживий на землі! вважайте, як на горах стяг підоймесь, і як труба затрубить, чувайте!
4. Бо ось як Господь сказав до мене : Я буду мовчки дивитись І8 мого престолу, мов тепло веселе по дощеві, мов хмарка 8 росою в день жнивної спеки.
5. Перед винозборами ж, як спадецьвіт на винограді, та покажуться спілі грони, обріже він ножем стебла, пообтинає відростки й поодкидав.
6. 1 зоставить усе хижим птицям тазьвіррям земним; й буде птаство там лїтувати, а зьвір зимувати.
7. І тоді сей люд сильний і відважний ; сей народ страшний з давна до нинї; народ рослий, що всіх подоліває, — принесе дар Господеві сил на місце імення Господа Саваота, на гору Сион.
Пророче слово про Египет: Оце Господь, усівши на легкій хмарі, йде на Египет. І затремтять перед ним ідоли Египецькі и ганив у грудях Египецьке серце.
2. Напущу Египтян на Египтян, братна брата устане і друг проти друга, город проти города й царство на царство. * Прорікавсь кара на Етиопську країну через Ассирийцїв. ** Але вже чужі, від царя Асснрийського.
3. 1 знемощіє дух Египту в йому, воберну в ніщо раду його, — й стануть вони шукати помочі в ідолів, у чарівників, у закленателів мертвих та ворожбитів.
4. 1 подам Египтян на поталу панові лютому, й жорстокий царь запанує над ними, — говорить Господь, Господь Саваот.
5. Опадуть у морі води, і ріка станебевводна й висохне;
6. 1 вмалїють течії, й перекопи Египецькі повисихають, очерет-рогіз пожовкне.
7. Луги при ріці й луки понад берегами в ріки, та й все, що при ріці посіяно, посохне, порохом розвівсь і вникне.
8. І заплачуть рибалки, й заридають усї, хто вудку в ріку закидав, і хто неводи в воду вапускав, — у тугу попаде;
9. 1 засмутяться ті, що лен управляють, і ткачі, що білі полотна ткали;
10. І пірвуться сїти, а всї, що завели собі саджавки на живу рибу, занепадуть духом.
11. 1 втеряла розум старшина Зоанська; рада мудрих мужів Фараонових стала безглуздою. Як бо станете ви дораджувати Фараонові? чи може: ось то, я син давних мудрих родичів царських!
12. А де ж вони? де твої премудрі?нехай би тепер тобі сказали, коли знають, що се над Египтом задумав удіяти Господь сил небесних?
13. Одур стали радні люде Зоанські,збилась із глузду старшина Мємфиська, звели Египет І8 дороги голови в народі його.
14. Одуру дух послав Господь наних, і ввели вони Египет у блуд у всіх справах його, так, як робить пяний, що блює й в блювотині бродить.
15. І не буде в Египтї справи, якуповели б уміло голови чи хвости, пальми чи тростина.
16. У той день будуть Египтяне, мовжінки лякливі, й затремтять і збояться піднятої руки Господа Саваота, що її простягне на них.
17. Юдина земля буде острахом проЕгипет; хто її згадає, затремтить не
