627
Книга пророка Ісаїї 29.
10. Що видющим ось як говорять:„Нічого не бачте!“ а пророкахМ: „Не прорікайте нам правду, говоріте, що нам любе, віщуйте, що миле*:
11. Зійдіте з дороги, відверніться відправої путї; відсуньте нам із перед очей Сьвятого Ізрайлевого!"
12. Тим то Сьвятий ув Ізраїлі осьяк говорить: Що ви слово спасенне мов відкидавте, а вповавте на оману й неправду, та в тому шукавте опори, —
13. То бевваконство се буде вам, мовщілина перед розпадом, що показалась у мурі високім, — грухне він нагло, в хвилині.
14. І він розвалить його, як розбивають глиняний горщик, розбиваючи його бевпощадно, так що між куснями 8 його не найдеться нї черепка, щоб І8 припечка взяти углика, або 8 криниці води зачерпнути.
15. Так бо говорить Господь Бог,Сьвятий Ізрайлїв: Сидячи тихо на місцї, були б ви спаслися; бо в тихості і надїї вся ваша потуга; та ви не хотіли,
16. А мовляли: „Нї, ми на конях утечемои, — за те ж і втечете; „ми на бистрих побіжимо4*, — 8а те ж і бистрі будуть вас 8догоняти!
17. Зо страху перед одним втікатине в вас тисяча, а зо страху перед пятьма так розбігнетесь, що останок із вас буде, наче віха на верху гори, мов знак на горбі.
18. Та Господь жде ще, щоб вам ласку явити, здержувсь, щоб вас пожалувати ; бо Господь — се Бог правди; блажен, хто вповав на його.
19. На Сионї люд жити ме 8нов, знову Ерусалимі; й не будеш гірко плакати, — він змилосердиться на голос плачу твого, й скоро його почув, — дасть відповідь тобі.
20. 1 дасть вам Господь хлїб у горю,й воду в нуждї; і вчителі твої небудуть ховатись та й очі твої будуть бачити вчителів твоїх;
21. І уші твої все будуть чути впомин їх позад тебе: Ось дорога, простуй нею! як би ви схибили вправо, чи схибили в ліво;
22. Тодї будуть ідоли в поволоцісрібній, та боввани в поволоці золотій, — гидотою вам; ти повикидаєш їх, як погань, і казати меш: геть
23. І дасть він дощ на насїннв твов,що ним поле 8асївш, і вроджай буде в тебе по нивах і тучен і сочен, а твій скот буде пастись тоді по широких лугах.
24. А воли та осли, що порають поле, їсти муть посолену пашу, очищену, та перевіяну лопатою.
25. І на всякій високій горі й нагорбі високім вабурчать бурчаки та потоки води в день великого побою, як упадуть башти.
26. 1 тодї засьвітить місяць сьвітломсонця, а сьвітло соняшне буде всемеро яснїйше, як сьвітло сімох днів, того часу, як Господь рани свойму люду перевяже, та погоіть синці, йому завдані.
27. Ось іде, наче з далечезного краю,імя Господнє, горить гнїв у його, поломе страшно палає; уста його повні досади, язик його, мов огонь палючий;
28. Подих його — мов потопний потік, що до шиї сягає, щоб витратити невірних до нащаду; й буде в челюстях невірних узда, що веде ув облуд.
29. Ви ж співати мете піснї, як уночі перед сьвятами сьвятими, а на серцї буде весело, як у того, що серед сопілок ійде на гору Господню, до твердині Ізрайлевої.
30. І 8агрімить Господь гласом величним, і явить важку руку свою в гнїву й поломі пожераючого огню; в бурі й повідді та камінному грядї.
31. Бо від голосу Господнього Ассурстрепенеться, жезлом ударений.
32. І при кожному ударі палицею,що йому призначена, та що її Господь на його спустить, дввонити муть бубни й цитрі, й опустошить його безпощадною війною.
33. Наготовлено бо вже давно Тофєт* також і самому цареві, — а глибокий він і широкий; в кострі його багато огню й дров; подих Господнїй підпалить його потоком сірки. * Ось таке говоріть нам: ♦ Пекло.
