640
Книга пророка Ісаїї 45. 46.
силаю долю й недолю; я, Господь, усе це роблю.
8. Кропіте, небеса з гори, & хмаринехай вилиють правду; нехай відчиниться вемля й видасть спасителя, й нехай виросте разом правда! Я, Господь, творю се.
9. Горе тому, хто перечиться з творцем своїм, — черепок із черепків земних! Чи то ж глина скаже гончареві: Що ти се робиш? твоя робота, наче без рук (зроблена).
10. Горе тому, хто отцеві каже: Нащо сплодив вси? або матері: Нащо ти вродила ?
11. Так говорить Господь, сьвятийІграйлїв і сотворитель його: Ви питаєте в мене: що станеться з моїми синами, й хочете менї розказувати в дїлї рук моїх?
12. Сотворив я землю, создав на нїйй чоловіка; я — моя рука розпростерла небеса, та й усьому воінству їх дав я закон.
13. Я підняв його* на справедливість і врівняю всї дороги перед ним. Він мій город вбудує, й моїх полонян пустить на волю, та не ва викуп і не ва дари, — говорить Господь Саваот.
14. Ще ж говорить Господь: ПрацяЕгиптїїв і торгівля Етиопіїв, і Сабеї високі перейдуть до тебе й стануть твоїми; пійдуть слїдом за тобою, — в кайданах прийдуть, і припадуть ниць перед тобою, й будуть благати тебе, промовляючи: Тілько в тебе Бог, і нема иншого Бога.
15. Та й справді ти єси Бог тайний,Бог Ізрайлїв, Спаситель.
16. Всї вони окриються соромом істидом; всї в купі, що вирабляють собі ідолів.
17. А Ізраїль спасений буде Господом спасеннєм вічним; ви не зазнаєте стиду й сорому по віки вічні.
18. Так бо говорить Господь, сотворитель небес, — він, Бог, що создав землю й прпспособивїї; він же утвердив її, та й не надармо сотворив її; він нриспособпв її, щоб на ній жили: Я — Господь, а иншого нема;
19. Я говорив не тайно, не в темнімзакутку землї; та й не говорив я ро* Т. е. Кира. дові Яковому: Шкода вам шукати мене; я бо Господь, що виповідав тілько те, що справедливе, що саму правду виявлює.
20. Позбірайтесь усї та й прийдіть,приближітеся всї, що спаслись од невірних. Без розуму ті, що носяться з деревяним своїм ідолом, та моляться до такого бога, що не ратув.
21. Розсудіте між собою та & скажіть явно: Хто се ввістив ще з давен давневних, хто прорік се наперед ? Чн не я ж, — Господь? Крім мене нема другого Бога; — нї, Бога справедливого й спасаючого нема крім мене.
22. Обернітесь же до мене, 3 прийміть спасенне, всі краї вемлї, бо ж я — Бог, а иншого нема.
23. Сам собою я клянуся: — а 8 устмоїх виходить тілько слово справедливе, слово невмінне, — що передо мною пригинатись буде всяке коліно, та що на моє імя будуть присягатись усї Я8ИКИ.
24. Тілько в Господа — ось, як будуть про мене казати — справедливість і сила; до його поприходять, соромлючись, усї, що йому противились.
25. Господом стане оправданий і прославлений ввесь рід Ізрайлїв.
Упав Бел, повалився Набо*; божища ваші опинились на скотї та тягаровій худобі; що ви самі колись носили, се втомлена скотина носить.
2. Поспадали, попадали разом, не8МОГЛИ охоронити тих, що їх неслп, та й самі пійшли в ніщо.
3. Слухай же мене, Яковів доме вти, ввесь ощадку дому Ізрайлевого, ви, що я від утроби прийняв вас, носив від матернього лоня!
4. Та й до старості вашої, до сивоговолоса в вас носити вас буду; бо я все той самий; як сотворив вас, так * Бел, Баал, або Вил, Ваал; так назваи Вавилонцї першого свого даря Нимрода, я його опісля богом собі вробили. — Набо. або Небо чи Нево, се друге божище у Вавилонцї». Тут прорікаесь, як би вже довершений, упадо» ідолів і иог&вьства — з приходом Хреста.
