643
Книга пророка Ісаїї 49. 50.
5. А тепер говорить Господь, — той,що приспособив мене з лоня в раба собі, щоб навернути Якова до його, й зібрати до його Ізраїля; я бо славен в очу Господнїм, і Бог мій сила моя.
6. 1 сказав він: Того ще й омаль, щоти будеш слугою моїм, щоб покоління Яковові розбудити, Ізраїля ощадок навернути; нї, тебе я зроблю сьвітлом народам, щоб спасенне моє розпростерлось до кінців землї.
7. Так говорить Господь, визволитель Ізраїлїв, Сьвятий його, до зневажаного всіма, погордженого в народі, до раба в можних: Царі побачать, та й повстають; князі поклоняться задля Господа, що вірний у слові; задля Сьвятого Іврайлевого, що вибрав тебе.
8. Так говорить Господь: Часу вподобного я вислухаю тебе й в день спасення допоможу тобі; й вбережу тебе, £ дам тебе в завіт народам, щоб обновити вемлю, і попустошене наслїдникам вернути,
9. Щоб вязням сказати: Виходьтена волю, а тим, що в темряві: Ійдїте на сьвітло. Пасти муться при дорогах; по всїх узгіррях будуть пасовища їх;
10. Голоду знати не будуть, нї вгаги, й не поразить їх спека і сонце; той бо, що милує їх, буде їх водити й приведе їх до джерел водних.
11. Всї гори мої дорогами зроблю,і всї стежки по долинах угору підійму.
12. Се поприходять з далека, — однівід півночі, другі в Синим-країни.
13. Радуйся, небо, й ти, земле, гомоніть, гори, з радощів; втішив бо люд свій Господь, змилосердився до стрададьників своїх.
14. А Сион говорив: покинув менеГосподь, і Бог мій забув мене!
15. Хиба ж забуде молодиця своє немовлятко? хиба їй свого власного тіла жаль не буде? та хоч би й вона забула, то я не забуду тебе.
16. Глянь, я написав тебе на долонях у себе; мури твої повсячасно перед очима в мене.
17. Дїти твої повернуть до тебе, а тіщо тебе валили та пустошили, геть пійдуть під тебе.
18. Глянь, подивись навкруги, — всївони купляться, ійдуть до тебе. Як живу я! говорить Господь, — ними всіма, як убраннем, уберешся, й прикрасиш себе ними, наче молода.
19. Розвалища твої й пустарі твоїй земля твоя спустошена — буде аж надто тїсна про осадників, а ті, що тебе пожерали, пійдуть геть од тебе.
20. Дїти, що будуть у тебе після втрати старших, будуть голосно говорити тобі: Потїсне місце, дай і менї де жити.
21. Скажеш тодї в серцї твому: хтож менї їх наплодив? я ж бо й бездїтня була й неплідна й одинока; я була бранка відопхнута; хто ж їх викохав?
22. Так говорить Господь Бог: Се япідніму руку мою до народів і виставлю стяга мого до людів, і поприносять сини твої на руках і дочок твоїх на раменах.
23. І будуть царі пістунами тобі, ацарицї кормити муть тебе; і припадати муть ниць до вемлї й порох на ногах у тебе ливати, й зрозумієш тоді, що я Господь, і хто вповае на мене, не вавнае стиду.
24. Хиба ж мож відняти у потужного вдобич, або відобрати у побідника ванятих у полон?
25. От же, — говорить Господь: Івдобич у потужного буде однята, й полоняне з рук побідника визволені; я бо самий судитись буду в твоїми супротивниками, й сини твої повизволяю;
26. І нагодую гнобителів твоїх їхвласним тілом, і вшоться своєю кровю, наче вином молодим; і зрозумів всяка плоть, що я — Господь, твій заступник, відкупитель і визволитель твій, потужний Яковів.
Так говорить Господь: Де лист розводний, що я дав матері* вашій, і з ним її відправив? або котрому то позичальникові мойму я вас торгом запродав? Нї, вас за гріхи ваші про* Церкві жидівській, що її, наче одправив від себе, за те, що не прйняла Христа.
