750
Книга пророка Езекиїла 33.
12. Ти ж, сину чоловічий, промовдо земляків твоїх: Праведного праведність не врятує його тоді, як провинить, і беззаконник не 8ГИНЄ 8а беззаконство своє, як він од свого бевзаконства навернеться, так само як праведник, КОЛИ согрішить, не 8М0ЖЄ вдержатись живим 8а свою праведність.
13. Коли я скажу праведнику, щовін зостанеться живим, а він понадіється на свою праведність та й допуститься неправедностї, то йому не вгадаються всї праведні вчинки його, й мусить він умерти 8а беззаконність свою, що її вчинив.
14. А коли скажу беззаконному: тимусиш умерти! він же навернеться од гріхів своїх та й почне чинити суд і справедливість,
15. Коли той беззаконник верне заліг, поповнить те, що ваграбив, ходити ме в ваконах, що ведуть до життя, й нічого ледачого не вчинить, — то й зостанеться живим, не вмре.
16. Нї ОДНОГО 8 гріхів, які вчинив,не полїчиться йому; він почав творити суд і справедливість, і востанеться живим.
17. А твої 8емляки говорять: Не поправді чинить Господь, тим часом, як їх самих дороги несправедливі!
18. Коли праведник од своєї праведності' відступить і чинити ме ледарство, так за те мусить умерти.
19. І коли ледачий навернеться одсвого беззаконства та почне чинити суд і справедливість, то за те зостанеться живим.
20. А ви мовляєте: Несправедливапуть Господня! Я ж суджу вас, доме Іврайлїв, кожного після поступків його.
21. У двайцятому році нашого полону, в десятому місяці, на пятий день місяця, прийшов до мене один утікач із Ерусалиму й ввістив: Збурено місто.
22. Та ще вечером перед приходомсього втікача, найшла була на мене рука (сила) Господня* і він одверв уста мені, перш ніж той уранцї прибув до мене. І одчинились уста мої, і я вже не мовчав довше.
23. І надійшло слово Господнє до мене:
24. Сину чоловічий! отті останки,що жиють по спустошених місцях 8емлї Ізраїлської, мовляють ось яке: Авраам був один собі чоловік, та і осяг сю землю в державу, а нас багато, то ж нам і належиться вемля ся в державу.
25. Отже скажи їм: Так говоритьГосподь Бог: Ви їсте 8 кровю та й пориваєте очі на ваші ідоли, й проливаєте кров, — та хочете ще посісти вемлю в державу?
26. Ви опираєтесь на свого меча?Ви ж чините гидоти, поганите жінок один в одного, та й хочете осягти в державу землю?
27. Ось як маєш їм сказати: Так говорить Господь Бог: Так певно, як я живу, — ті, що жиють по розвалених містах, поляжуть од меча; тат, що в чистому полі, оддам на пожир зьвіррю; а ті, що в утверджених місцях та в печерах, помруть од морової 8арави.
28. 1 зроблю їх вемлю пустою пустинею, й перерветься горда могучіеть її, і пустинею лежати муть гори Ьрайлеві, й ніхто не буде через них переходити.
29. І зрозуміють вони, що я Господь, ЯК зроблю СЮ 8ЄМЛЮ пустою пустинею 8а всї гидоти їх, що вони коїли.
30. Сину чоловічий: земляки твоїрозмовляють про тебе попід мурами в дверах на порогах у себе, й* балакають насьмішливо проміж себе один до одного, брат до брата: Ось ходїм, послухаймо, яке слово вийшло од Господа!
31. 1 приходять вони до тебе гурмом,і сідають перед тобою, яко мій люд, і слухають слово твоє, та не виповия ють його, бо в устах своїх роблять собі з його жарти, й серце їх уганяє 8а наживою.
32. І ось, ти в них мов сьпівак забавний, що має гарний голос і на струнах до ладу перебирає; вони слухають слово твоє, та не сповняють його.
33. Як же воно справдиться, — бавже й справджується, — тодї зрозуміють, що між ними був пророк.
