Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/769

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

757

Книга пророка Езекиїла 39. 40.


КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 39. 40.

нів, ягнят, козлів і навимків, угодованих на Басанї.

 19. І їсти мете товщ до наситу, йпити кров до хмелю із тієї жертви мові, що вам позаколюю.

 20. 1 нагодуєтесь за тим столом моїмкіньми й їздецями, силачами й усякими войовниками, говорить Господь Бог.

 21. І виявлю між народами славумою, й усї народи побачат караючий суд мій, що я доконаю, й руку мою, що на них наложу.

 22. І знати ме дом Ізрайлів, що я —Господь Бог.

 23. І зрозуміють народи, що дом Ізр&йлїв тільки за свою неправедність був переселений в неволю, — за те, що вони поламали вірність менї, так що я аж закрив лице мов перед ними та й подав їх на поталу ворогам їх, щоб полягли од меча.

 24. Се я ва їх нечистоти й бевваконства вчинив таке в ними та й сховав перед ними лице мов.

 26. Тим же то так говорить ГосподьБог: Тепер я ваверну полоненого Якова та й вмилосерджусь до всього дому Іврайлевого, й обстану ревно ва сьвятостю імені мого.

 26. 1 відчувати муть болесно безчесності* свої й усї безваконства свої, що проти мене творили, ЯК І8Н0В жити муть бевпечно у вемлї своїй, не лякаючить нікого,

 27. Як поприводжу їх навад івпроміж народів і повбіраю в вемель, їм ворожих, та покажу на них сьвятість мою перед очима в многих народів.

 28. І стенають вони, що я — Господь, Бог їх, коли, ровкинувпш їх проміж народи, внов їх повбіраю в їх вемлю, і нікого в них там не воставлю.

 29. 1 не буду вже закривати передними лиця мого, бо я вилию серце мов на дом Ізраїля, говорить Господь Бог.

Голова 40.

Удвайцятому ж році нашої неволі, на початку року, десятого дня в місяці, а чотирнайцятого року по збуренню міста, того самого дня спочила на менї рука (сила) Господня та й повів він мене туди.

 2. У Божих видивах перенїс він мене в Ізраїлську вемлю й поставив на дуже високій горі; в полуденнього боку виднїлось на ній щось таке, наче будівля якого міста.

 3. Привів же він мене туди, й я дивлюсь, аж ось, чоловік із виду, наче блискуча мідь. У руцї в його була лняна поворозка й тичина до міряння, а стояв він коло воріт.

 4. І промовив той чоловік до мене:Сину чоловічий! дивись очима твоїми, й слухай ушима твоїми, та й бери собі до серця все те, що я буду тобі покагувати; тебе бо на те й приведено сюди, щоб я се покавав тобі; а все, що бачити меш, ввісти домові Іврайлевому.

 5. І ось, внадвору храму — мур навкруги; в руцї ж у того чоловіка мірильна жердка вавдовжки шість локот ів долонею до локтя; і виміряв він у тій будівлі одну жердку завширшки, а одну жердку заввишки.

 6. Тодї пійшов до ворот, що переднім боком стояли на схід сонця, і підійшов угору по сходах, та й виміряв поріг у брамі на одну жердку завширшки, та й в другому порозї одна тичина завширшки.

 7. 1 в кожній боковій коморі однатичина заввишки а одна завширшки, а між коморами пять локот, та й в поровї воріт коло передньої сьвітлицї в воротях ів середини — одна жердка;

 8. І виміряв передню сьвітлицю вбрамі в середини на одну жердку,

 9. А в присїнку коло брами виміряввісім локот, стовпи ж його на два ліктї, а сїни в воротях — виходом у середину.

 10. А бокових комор у воротях насхід сонця було три по одному боцї, а три по другому боцї; всі три були однієї міри, а так само й стовпи з обох боків однієї міри.

 11. 1 виміряв ширину ввіходу в ворота на десять локот, а довжину воріт на тринайцять локот.

 12. А перед коморами був передїл,один локоть завширшки по однім боці й один локоть по другім боцї; сама ж комора мірою шість локот по однім і шість локот по другім боцї.