Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/816

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

804

Книга пророка Михея 4. 5.


КНИГА ПРОРОКА МИХЕЯ 4. 5.

на по краях далеких; і перекують вони мечі свої на рала, а списи свої -- на серпи; не підійме меча народ на народ, і не будуть учитись воювати.

 4. Нї, тодї кожне буде седїти у себепід виноградиною й під фиїовиною й не буде нікого лякатись; бо Господь сил небесних вирік се устами своїми.

 5. Нехай инші народи ходять, кожний в імя свого бога, а ми ходити мемо в імя Господа, Бога нашого, по віки віків.

 6. Тодї позбіраю я, говорить Господь,кульгавих і прогнаних позбіраю, й тих, на кого допустив був лихо.

 7. 1 вчиню кульгавих багатими в потомність, а порозкиданих далеко — великим народом, і сам Господь царювати ме в них на Сион-горі по всі вічні часи.

 8. А ти, башто стада, ти горбе дочки Сионової, до тебе прийде давна вдасть, вернеться царство до дочки Ерусалимської.

 9. Чого ж так у голос тепер голосиш?Може того, що в тебе не стало царя? або — що нема в тебе порадника, що тебе аж болї схопили, мов ту породілю?

 10. О, страдай ще, ввивайся від болю, дочко Сионова, мов породіля, бо поки що покинути город свій мусиш і в чистому полі стояти, аж вайдеш у Вавилон. Та звідти будеш вирятувана; тебе викупить Господь ів рук ворогів твоїх.

 11. Тим часом же збереться на тебепремного народів, і будуть договорювати: Осоромимо її! нехай надивиться око наше на Сион!

 12. Та не знають вони, яка в Господа думка, не розуміють постанови його, що він збере їх докупи, мов ті снопи на тоцї:

 13. Устань же тодї, громадо Сионська, й молоти! я бо вроблю рога твого (силу твою), мов би з заліза, а копита твої, неначе з мідї, — і потреш многі народи, й присьвятиш Господеві користі їх і багацтва їх — Владиці всього сьвіта.

Голова 5.

Тепер ще узброюйсь, товпо розбишацька, облягай нас облягом; нехай бють по щоцї лозою володаря Іврайлевого! —

 2. І ти, Бетлееме — ти, Ефрато, хочти малий між тисячами в Юдеї, але з тебе вийде мені Той, що має бути Володарем ув Ізраїлі', а його народини — від початків, від днів вічності’.

 3. Тим же то він полишить їх іузневазі), аж породить та, що мав породити, а тодї вернеться до синів Ізраїля і останок братів їх.

 4. Стане він кріпко й пасти ме в силї Господній, в величності* імені Господа, Бога свого, й будуть вони жити безпеч, бо великим буде він аж до окраїн землї.

 5. І буде він нам супокоєм. Як жеАссур в нашу землю увійде й вломиться в наші доми, то ми проти його поставимо, хоч би аж сім пастирів та вісім князів.

 6. 1 будуть вони пасти вемдю А севрську мечем й землю Нимродову в самих її воротях, і визволить він нас од Ассура, як сей прийде до нас у землю й вломиться в гряницї наші.

 7. І буде тоді останок із Якова посеред многих народів росою од Господа й дощем на траву, та й не буде спускатись на чоловіка, не буде покладати надїю на синів Адамових.

 8. І буде Яковів останок між многими людами, ніби той лев між зьвірями лісними, ніби левчук між отарою, що, як настигне, то й тратує й роздирає, так що ніхто врятувати незгіден.

 9. Підійметься рука твоя над ворогами твоїми, й усї супротивники твої повигибають.

 10. І буде того часу, говорить Господь, що вигублю з проміж тебе боєві коні, й колесницї твої в ніщо пообертаю;

 11. Пороввалюю міста твої й порозбурюю твердині твої;

 12. Чари з рук твоїх вирву, й вженебуде в тебе тих, що в хмар ворожать;

 13. Ідоли твої й боввани твої вигу&лю з посеред тебе, й не будеш уже припадати перед виробами рук твоїх;

 14. Викореню з посеред тебе сьвятігаї твої й побурю міста твої.

 15. І в гніві та в досадї помщусянад народами непокірливими.