70
Друга книга Мойсея 15. 16.
сьпіваймо Господеві, славно бо прославивсь, і коня і їздеця він повкидав у море!
22. 1 повелів Мойсей Ізрайлеві рушати від Червоного моря, і вийшли вони з Сур степу, і йшли три дні степом, та й не знаходили води.
23. І прийшли в Меру, та не змоглипити води Мерської, бо гірка вона, тим і прозвали те врочшце Мера.
24. 1 нарекали люде на Мойсея, говорючи: Що нам пити?
25. 1 заголосив Мойсей до Господа,і вказав йому дерево Господь, і вкинув його він у воду, і прісною стала вода. Там він дав їм установу й суд, і сим робом випробував їх.
26. 1 рече: Коли щиро слухати мешсяголосу Господа Бога твого, і чинити меш праведне в очу його, і нахиляти меш ухо до заповідей його, і допильновувати меш усїх установ його, ні одну болесть, що я наводив на Египтян, не наведу на тебе: я бо Господь, Бог твій, що виздоровлює тебе.
27. І прийшли в Єлим, аж там двайцять водяних криниць і сїмдесять пальм. І отаборились там понад водою.
І двинули від Єлиму, і прийшла вся громада синів Ізрайлевих у Син степ, що між Єлимом і Синайом, у пятнайцятий день місяця по виході 8 Египецької землі.
2. І нарекала вся громада Ізраїльська на Мойсея та Арона в степу.
3. І мовляли їм синове Ізрайлеві:Лучче б нам було повмірати од руки Господньої в Египецькій землї, як седимо було круг казана з мясивом, як їмо було хліба до схочу. Бо вивели ви нас у пустиню сю, щоб голодом поморити всю громаду.
4. І рече Господь Мойсейові: Се сипати му дощем хлїб вам з небес, і виходити муть люде, і збирати муть щодня тільки денній пай, щоб менї випробувати їх, чи ходити муть у законі мойму, чи нї.
5. А шостого дня, як заготують вони,що принесли, дак вийде у двоє проти того, що збирають повсяденно.
6. І промовили Мойсей та Арон довсїх синів Ізрайлевих: Ось увечорі взняєте, що се Господь вас вивів ів Египецької землї;
7. А враньцї побачите славу Господню; бо він чув нарекання ваше на Господа. Ми ж, що ми таке, що нарекаєте на нас?
8. І рече Мойсей: По сьому пізнаєте,як давати ме вам Господь увечорі мясива їсти, а враньцї до схочу хлїба, бо чув Господь нареканнє ваше на його. Бо що ми таке? Не на нас нарекаєте а на Господа.
9. І рече Мойсей Аронові: Промовдо всїєї громади Ізрайлевої: Приступіте перед Господа; бо він почув нареканнє ваше.
10. 1 сталось, як промовляв Арон довсїєї громади Ізрайлевої, обернулись вони до степу, і се слава Господня явилась у хмарі.
11. І глаголе Господь Мойсейові:
12. Чув я нареканнє синів Ізрайлевих ; тако промов до них і кажи: Між двома вечорами їсти мете мясиво, а враньцї насититеся хлїбом, та й зрозумієте, що я Господь, Бог ваш.
13. І знялись увечорі перепелиці,укрили табір, а враньцї була роса круг табору.
14. І знялась роса, і се на степовому виду дрібні крупи, дрібні, як іней на землї.
15. І вбачали синове Ізрайлеві і мовляли одно одному: Що се таке? Не знали бо, що воно єсть. І рече Мойсей їм: Се хлїб, що дав Господь вам на їду.
16. Се те, що велїв Господь глаголючи: Нехай кожне збирає, скілько на їду кому треба, гомер на кожного, беріть по лїчбі душ ваших, про кожного, хто в вас у наметї.
17. 1 вчинили так сини Ізрайлеві, тай назбирали, хто багацько, хто мало.
18. І як міряли гомером, дак не булолишнього в тих, що понабирали багацько, а в тих, що понабирали мало, не було недостачі; кожне по мірі їди своєї набрало.
19. І рече Мойсей їм: Нехай ніхтоне зоставляє сього до ранку.
20. Та не послухали вони Мойсея,і декоторі позоставляли до ранку. І завелись у тому черви і засмердїлось воно. І гнівився на їх Мойсей.
