22
Євангелия від сьв. Маттея 18. 19.
шов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен.
29. Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі.
30. Він же не схотїв, а, відійшовши,укинув його в темницю, поки віддасть довг.
31. Бачивши ж товариші його, щосталось, жалкували вельми, й, пійшовпш, сказали своєму панові все, що сталось.
32. Тодї, призвавши його пан його,рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав еси мене;
33. чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе помилував?
34. І, розгнівившись пан його, передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому.
35. Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх.
І сталось, як скінчив Ісус цї слова, вийшов він з Галилеї, і прийшов у гряницї Юдейські, ва Йорданом.
2. І йшло слїдом за Ним пребагатонароду, й вигоїв їх там.
3. 1 приступили до Него Фарисеї, спокушу ючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із жінкою своєю за всяку вину?
4. Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у почині, — чоловіком і жінкою втворив їх?
5. І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть у двох тїло одно;
6. так що вже не двоє, а тїло одно.Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
7. Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?
8. Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись І8 жінками вашими; у почині ж не було так.
9. Глаголю ж вам: Хто розведеть сяз жінкою своєю — хиба за перелюб — та ожениться 8 иншою, робить перелюб ; і хто з розвідкою оженить ся, робить перелюб.
10. Кажуть Йому ученики Його: Коли така справа чоловіка з жінкою, то не добре женитись.
11. Він же рече їм: Не всї зміщаютьслово се, а кому дано.
12. бсть бо скопцї, що з утроби матерної родились так; і є скопцї, що скопились од людей; і є скопцї, що скопили себе задля царства небесного. Хто може змістити, нехай містить.
13. Тодї поприводили до Него дїток,щоб положив руки на них, та помолив ся; ученики ж заказували їм.
14. Ісус же рече: Пустіть дїток, не8* упиняйте їх прийти до мене, бо таких царство небесне.
15. І, положивши руки на них, пійшов 8ВІДТІЛЯ.
16. І ось один, приступивши, кажеЙому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життє вічне?
17. Він же рече до Него: Чого ти8веш мене благим? иїхто не благий, тільки один, Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи 8аповідї.
18. Каже до Него: Которі? Ісус жерече: Оці: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь, Не сьвідкуй криво;
19. Поважай батька твого й матїр,і: Люби ближнього твого, як себе самого.
20. Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достав мені?
21. Рече до него Ісус: Коли хочешбути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною.
22. Як же почув молодець се слово,одійшов засмутившись; бо мав достатки великі.
23. Ісус же рече до учеників своїх:Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне.
24. Знов же глаголю вам: Легше верблюдові крІ8 ушко голки пройти, иїж багатому в царство Боже ввійти.