48
Євангелия від сьв. Марка 11.
І як наближились до Єрусалиму, до ВитФагиї й Витаниї, до гори Одивної, посилає двох учеників своїх,
2. і рече їм: Ійдїть у село, що передвами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре ніхто 8 людей не сідав; одвязавпш його, приведіть.
3. І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
4. Пійшли ж вони, й знайшли осляпривязане коло дверей внадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його. б. І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
6. Вони ж сказали їм, як звелів Ісус;і пустили їх.
7. І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
8. Многі ж одежу свою розстилалипо доро8Ї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
9. Инші, що попереду йшли, і щослідом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
10. благословенне грядуще в імя Го• епода царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
11. І ввійшов Ісус в Єрусалим і вцеркву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанню 8 дванайцятьма.
12. І назавтра, як вийшли вони зВитаниї, зголоднів,
13. і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нічого не знайшов, тільки листе; не була бо ще пора на смокви.
14. І, озвавшись Ісус, рече до неї:Щоб ніколи з тебе по вік ніхто овощу не їв. І чули ученики Його.
15. І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
16. і не давав, щоб хто носив посудчерез церкву.
17. І навчав, глаголючи їм: Хибане писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всіх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
18. І чули письменники та архиєреї,й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
19. І, як вечір настав, вийшов Віносторонь із города.
20. А вранцї, мимо йдучи, побачилисмоківницю всохлу від коріння.^
21. І споглянувши Петр, рече Йому:Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
22. І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
23. Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
24. Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
25. І як стоїте молячись, прощайте,коли що маєте проти кого, щоб і 0тець ваш, що на небі, відпустив вам овини ваші.
6. Коли ж ви не прощаете, то й 0тець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
27. І приходять внов у Єрусалим: і,як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
28. і кажуть Йому: Якою властю Тисе робиш? і хто Тобі вдасть таку дав, щоб се робити?
29. Ісус же, озвавшись, рече їм: Спнтаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
30. Хрещенне Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
31. І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: 3 неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
32. Коли ж скажемо: Від людей, тобоялись людей: всї бо мали Йоана, що він справді пророк був.
33. І, озвавшись, кажуть Ісусові:Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
