63
Євангелия від сьв. Луки 6.
ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
7. Назирали ж Його письменникита Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.
8. Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.
9. Рече ж Ісус до них: Спитаю вас:Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?
10. І, споглянувши кругом по всїхїх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же вробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
11. Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б вробити Ісусові.
12. Стало ж ся тими днями, вийшовВін на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
13. А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
14. Симона, що назвав Петром, таАндрея брата його, Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
15. Маттея та Тому, Якова Алфєєвого та Симона, на прізвище Зилота,
16. Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
17. і зійшовши з ними, став на місцірівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей 8 усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,
18. і мучені від духів нечистих; ісцїляли ся.
19. І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всіх.
20. І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
21. Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
22. Блаженні, коли ненавидіти мутьвас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, як зло, задля Сина чоловічого.
23. Радуйтесь того дня і веселїтесь,ось бо нагорода ваша велика на небі ; так бо чинили пророкам батьки їх.
24. Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу.
25. Горе вам, ситим! бо голодуватимете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
26. Горе вам, коли добре говоритимуть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
27. Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
28. благословляйте кленучих вас, імоліть ся за обидників ваших.
29. Хто бе тебе у щоку, підстав ідругу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
30. Всякому, хто просить у тебе, дай,і хто бере що твоє, не допевняй ся.
31. 1, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чиніть їм.
32. І коли любите тих, хто любитьвас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
33. 1 коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.
34. І коли позичаєте тим, від когомаєте надію одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
35. Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
36. Будьте ж оце милосерні, як і 0тець ваш милосерден.
37. І не судіть, то й не будете суджені ; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
38. Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, ві;міряєть ся вам.
39. Сказав же приповість їм: Чи може слїпий сліпого водити? хиба обидва в яму не впадуть ?
