78
Євангелия від сьв. Луки 16. 17.
ставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої.
5. І покликавши кожного 8 довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
6. Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сівши хутко, пиши пятьдесять.
7. Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшениці. І каже йому: ВІ8ьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
8. І похвалив пан приставника не*праведного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм.
9. І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.
10. Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
11. Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
12. І коли у чужому вірні не були,ваше хто вам дасть?
13. Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамоні.
14. Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
15. І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми, Бог же 8нає серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
16. Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою вдобувае його.
17. Легше ж небу та вемлї перейти,ніж із закону одній титлі пропасти.
18. Всякий, хто ровводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з ровведеною 8 чоловіком, робить перелюб.
19. Один же чоловік був заможний,і одягавсь у кармазин та висон, і жив що дня пишно.
20. Убогий же один був, на ймя Ла
зар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
21. і бажав погодуватись окрушин*ми, що падали 8 стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизала рани його.
22. Стало ся ж, що вмер убогий, іперенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його.
23. І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його.
24. І покликнувши він, каже: ОтчеАврааме, помилуй мене та пішли Даваря, нехай умочить конець паші свого в воду та прохолодить язик мів; бо я мучусь у поломі сьому.
25. Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.
26. Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі СХОТІЛИ перейти 8ВІДСЇЛЯ до вас, не 8долїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
27. Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
28. маю бо пять братів; нехай сьвід*кує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
29. Рече йому Авраам : Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
30. Він же каже: Нї, отче Аврааме;тільки ж, коли б хто 8 мертвих прийшов до них, покають ся.
31. Рече ж йому : Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто я а мертвих воскрес, не піймуть віри.
Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
2. Лучче б йому було, коли б жорномлинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, ніж щоб вблазнив одного з малих сих.
3. Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори
