105
Євангелия від сьв. Луки 12.
7. Рече тодї Ісус: Остав її; на деньпохорону мого приховала се.
8. Вбогих бо масте всякого часу 8 собою, мене ж не всякого часу мавте.
9. Довідалось же багато народу 8Жидів, що Він там, і поприходили не задля Ісуса одного, а щоб і Лазаря побачити, котрого воскресив І8 мертвих.
10. Нарадили ся ж архиереї, щоб іЛазаря вбити;
11. бо многі черев него приходиливід Жидів, та й увірували в Ісуса.
12. Нававтра багато народу, поприходивши на сьвято, почувши, що Ісус ійде в Єрусалим,
13. побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи : 0санна! благословен грядущий в імя Господнв, Цар Ізраїлїв!
14. Знайшовши ж Ісус осля, сїв нанего, як написано:
15. Не лякайсь, дочко Сионська! осьтвій Цар іде, сидячи на молодому ослї.
16. Сього ж не вровуміли ученикиЙого спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.
17. Сьвідкував же народ, що був ізНим, як Лазаря викликав ів гробу й воскресив Його 8 мертвих.
18. Тим і зустрів Його народ, бо чув,що Він зробив сю ознаку.
19. Фарисеї ж кавали між собою:Бачите, що не вдївте нічого? ось увесь сьвіт ва Ним пійшов!
20. Були ж деякі Геленяне між тими, що поприходили, щоб поклонитись у сьвято.
21. Сї ж приступили до Филипа, щобув 8 Витсаїди Галилейської, кажучи : Добродію, хочемо Ісуса видїти.
22. Приходить Филип і каже Андрееві, а знов Андрей та Филип кажуть Ісусові.
23. Ісус же відказав їм, говорячи:Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.
24. Істино, істино глаголю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно востаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.
25. Хто любить душу свою, погубитьїї; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічне життє збереже її.
26. Коли мені служить хто, нехайіде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто мені служить, пошанує його Отець.
27. Тепер же душа моя стрівожилась, і що менї казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.
28. Отче, прослав імя Твоє! Зійшовтодї голос із неба: І прославив, і внов прославлю.
29. Народ же, що стояв і чув, казав,що грім вагремів. Инші казали: Ангел Йому говорив.
30. Озвавсь Ісус і рече: Сей голосроздавсь не ради мене, а ради вас.
31. Тепер суд сьвіту сьому: теперкнявь сьвіту сього проженеть ся геть.
32. І я, як буду піднятий від землі,всїх притягну до себе.
33. Се ж глаголав, овначуючи, якоюсмертю мав вмерти.
34. Оввавсь до Него народ: Ми чули8 закону, що Христос пробував по вік; як же Ти кажеш, що треба угору піднятись Синові чоловічому? Хто се Син чоловічий ?
35. Рече ж їм Ісус: Ще малий чассьвітло з вами. Ходіть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не внае, куди йде.
36. Доки сьвітло маєте, віруйте всьвітло, щоб синами сьвітла стали ся. Се промовив Ісус, і пійшовши, заховавсь од них.
37. Хоч стільки ознак зробив передними, не увірували в Него,
38. щоб слово Ісаїї пророка справдилось, котрий промовив: Господи, хто вірував тому, що чув од нас? і рамя Господнє кому відкрилось?
39. Тим не змогли вірувати, що 8новглаголе Ісаїя:
40. Засліпив очі їх і вакаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх. 41ь Се промовив Ісаїя, як видів славу Його й глаголав про Него.
42. Однако ж 8 князів многі увірували в Него, та задля Фарисеїв не визнавали, щоб не вилучено їх із школи.
43. Любили бо славу чоловічу більш,нїж славу Божу.
