123
Дїяння сьвятих Апостолів 7. 8.
глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.
45. Котрий також узявши отцї нашівинесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отців наших, аж до днів Давидових.
46. Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.
47. Соломонже вбудував йому храм.
48. Тільки ж Вишній не в рукотворних церквах домув, як глаголе пророк:
49. Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?
50. Хиба не моя рука зробила севсе?
51. Люде тугопші і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.
52. Кого 8 пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.
53. Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.
54. Почувши ж се, вапалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.
55. Він же, будучи повний сьвятогоДуха, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правиці у Бога,
56. і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.
57. Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,
58. і, випровадивши за город, укаменували його; асьвідкипоклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
59. і каменували СтеФана, молячогосьі глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
60. Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього ва гріх. І, се промовивши, уснув.
Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всі порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.
2. Поховали ж СтеФана побожнілюде, і счинили великий плач по нему.
3. Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволікаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю.
4. Которі ж порозсипались, ходили,благовіствуючи слово.
5. 1 так, Филип, прийшовши в городСамарийський, проповідував їм Христа.
6. 1 вважав народ на слова Филипові однодушно, слухавши і бачивши овнаки, що він робив.
7. З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.
8. І стались радощі великі в городітому.
9. Один же чоловік, на ймя Симон,пробував перше у городі, і чарував та дивував народ Самарянський, кажучи, що він хтось великий.
10. На него вважали всї від малогодо старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
11. Вважали ж на него через те, щодоволі часу чарами дивував їх.
12. Як же увірували Филипу, щоблаговіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.
13. Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.
14. Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,
15. котрі прийшовши, молили ся проних, щоб прийняли Духа сьвятого.
16. (Ще бо нї на кого 8 них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)
17. Тоді клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.
