148
Посланнє сьв. Ап. Павла до Римлян 1.
Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуванне Боже,
2. (котре наперед обіцяв [Бог] черев пророків своїх у сьвятих писаннях,)
3. про Сина свого (народженого 8 насіння Давидового по тілу,
4. обявленого Сина Божого в силі,по Духу сьвятости, черев воскресеннв 8 мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
5. (котрим прийняли ми благодать іапостольство на впокореннв вірі між усїма народами ради імени Його,
6. між котрими й ви покликані, ІсусХристові;)
7. Усїм вам, що есте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
8. Перш усего дякую Богові мовмучерев Ісуса Христа ва всіх вас, що віра ваша проповідуеть ся по всему сьвіту.
9. Сьвідок мені Бог, котрому служудухом моїм у благовіствуванню Сина Його, що бев перестану спомни про вас роблю,
10. усе в молитвах моїх молючись,щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
11. Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруванне духовне дла утвердження вашого;
12. се ж єсть утішитись укупі 8 вами спільною вірою вашою і моєю.
13. Не хочу ж таїти од вас, браттв,що часто ваміряв я прийти до вас (та я досі спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
14. Єленянам і чужоземцям, мудримі неровумним довжен я.
15. От же, що до мене, готов я йвам, що в Римі, благовіствувати.
16. Бо не соромлюсь благовіствувавня Христового, сила бо Божа на ст сеннв всякому віруючому, Жидовино ві перше, а потім і Грекові.
17. Правда бо Божа в йому відкрнвавть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
18. Одкривавть ся бо гнів Божий знеба на всяке нечесте і неправду людей, що держять істину в неправді.
19. Тим, що ровумне про Бога, явнов них; Бог бо явив їм.
20. Невидиме бо Його від созданшісьвіту думаннем про твори робить ея видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм бев оправдання.
21. Тим, що 8наючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось неоовумне серце їх.
22. Славлячи себе мудрими, потума ,нїли,
23. і обернули славу нетлінного Бога на подобину обрава тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
24. Тим же й передав їх Бог нечистоті в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
25. Вони перемінили істину Божуна лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.
26. За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню;
27. так само й чоловіки, оставившиприродне вживанне женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і ваплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.
28. І, яко ж не вподобалось їм матаБога в розумі, передав їх Бог ледачому уму> робити неподобне, —
29. сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, важерливости, злоби, сповнених вависти, убийства, сварні, підступу, лихих звичаїв,
