… — Пф! — свічка погасла.
— Бог його знає, Несторе!
… Перший осадчий прийшов з Правобережжя через Сагайдак — великий чумацький шлях. Перша хата була на березі. Але ріку випивало сонце, а тросків підрізували роки, і відходила вода в долину. Тоді будівлі стояли на горбах, а вулицею летіли бенгальськими огнями піски. |
… Співала:
— А я дівчина Наталка, а зовуть мене Полтавка…
— … Наталочко! Моє миле котятко!
… Він приїхав до бунту, коли в глибинах осель ріс бунт. Говорив про бунт — такий гострий, як бритва на горлі, такий грізний, як смерч в океані… шумують, шумують води: вал за валом. На сході — маяк. Рев сирени.
… А друга молодість і в Нестора була: Наталя Миколаївна — це недосяжні кургани зір.
… З Нестором Олекса й посадив цю сосну. Тоді, двадцять літ тому.
…А бунт виріс і положив бритву на горло. Він:
— Наталочко! Я йду туди, до них!
— Іди, милий.
Він пішов і не вернувся: не вертаються — хто в бунт.
… У Сибір на золоті розсипини по Володимирській пройшов каторжник. І не прийшов.