… Від дикої станції до холодної ночи, від дикої ночи до холодної станції.
Товариш Жучок дістала палива. А дістає так:
— Тьотю, дайте оцю паличку.
— Що?
— Дайте оцю паличку.
— Бери.
Взяла.
— А може ще дасте?
Подивиться „тьотя“:
… Жучок: „кіт у чоботях“.
Іще дає.
Товариш Жучок заливається:
— Ха! Ха! Обдурила тьотю!
А вона зовсім не обдурила, вона просто — жучок!
Ах, ці жучки в чоботях, вони конче не дають мені покою! Коли я буду відомий письменник, тоді я напишу велику драматичну поему: „Кіт у чоботях“.
|
|
…Тріщить чавунна пічка — паливо. За вагоном летить, виє дика фуґа.
Їдемо на Кубань.
— … Отак… не так. (Це товариш Жучок).
Отак… не так…
Біля пічки одиниця вагону — може я, може хто инший, може всі ми.
Вона вчить, як залатати пропалену шинелю.
