… А Льоля подивилась на Марусю й подумала: „Боже мій, хоч би скоріш вечір, хоч би не провалити пародії на „Лілюлі“.
Так що сьогодні дебют: пародія на „Лілюлі“ І Льоля надзвичайно наелектризована.
… А це в даль майбутніх віків:
— Зима в п'ятім році нової ери була хора, бо довго не було снігу, а була чвиря. Потім випав сріблястий сніжок, але задмухав південний з Озівського моря вітер, і сніжок — сріблястий — розтанув. Зимою були калюжі, і туберкульозний город (90% сухотних) занидів у журі. Це, безперечно, було боляче.
Капебеу формально забігло вперед на тринадцять день — по календарю, місяцеслову, Юльянському, і Україна стала жити по Грегоріянському новому стилю, „в стилі“ уесесер.
Саме про тринадцять день, чортову дюжину: сьогодні новий рік був раніш різдва приблизно (хто знає?) на тиждень. І це були не диканські фантазії геніяльного Гоголя, а просто — факт.
Під новий рік снігу не було, і, здається, за Тайгайським мостом не гув гудок. Тільки гули паровики — і в степ, і на станцію. Але про ці гудки потім.
…З товаришем Оґре в тім же домі живе й француженка Фур'є. Коли Фур'є брала віолончелю (а в степу кричав гудок), вона, Фур'є, думала і про віолончелю, і про Бордо.
