обливаючись, просити, щоб ви проводили її дївованьнячко до темної ями. Не довело ся менї чути ваших весїльних пісеньок до моєї Марусї, а місць того побачу ваші слїзоньки, що́ зо мною проливати-мете, як заспівають їй вічнюю память. Не погнївайте ся, що замісць весїльних медяничків, або коровайних шишечок, дає вам мати, нещасная, горкая, дає воскові сьвічечки. Засьвітїте їх, проводїте мою Марусеньку і відайте: як горять ваші сьвічечки, так горить моє серденько від журби великої, ховаючи одним одну дочечку, утїху мою… а сама зостаю ся при старости, як билиночка у полї, і слїзоньками умиваючись.« Тут їм і роздавала гривенні сьвічечки і усе зеленого воску. Далї достала той рушник, широкий та довгий, та що́ то вже гарно вишитий був! і що́ мав ся підіслатись при вінцї під ноги молодим, та й повязала на хрест сьвятий, великий, що́ по-переду носють.
А там поперевязовала дружка і піддружого раз рушниками довгими-довгими, з плеча аж до долівки, та усе повишивовані заполоччю орлами та квіточками; а далї і по другому на хрест, білого полотна, довгі, так що аршинів по чотири, і усе пообшивані заснівками. Такими-ж рушниками поперевязовали і свашок, та ще їм і по квітцї прикололи до очіпків. Старост теж поперевязовали по одному рушнику, по одному, та хорошому. Сьвітилочцї зробили меч, як таки водить ся на весїльлї: навязали ласкавцїв, чорнобривцїв, васильків і позолоченої шумихою калини, і сьвічечку ярого воску засьвітили; і меч обвязали і сьвітилочку перевязали рушниками тож гарними, і усе вишиваними. Боярам понашивали на шапки шовкові квітки і праві руки поперевязовали плат-
