— Євгенія Бачинська — моя перша любов.
— Михайло Павлик — побожність до людей і до ідеї.
— Леся Українка — найбільша поетка і моя проводаторка в Києві.
— Софія Морачевська — пані, що навчила мене любити Русів і правду в собі.
— Лесь Мартович — мій хлоп'ячий сміх і смак ґенія.
— Моя жінка Ольга — найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів.
Не ломи ребро, моє серце, я вже скінчив.
— Лев Бачинський до себе найбільше суворий, а від хлоп'ячих літ все моє погане забув.
— Анна Данилович — пані, яка своєю безмежною делікатністю і інтеліґенцією коло себе все ушляхотнює.
— Степан С.-Стоцький плакав над „Синьою книжечкою“.
— В'ячеслав Будзиновський друкував мої перші мініятури під шибеницею в „Праці“ — і нікого не повісив.
— Вацлав Морачевський — моя дорога у світ.
— Станислав Пшибишевський, сам великий, і його великі товариші навчили мене шанувати мистецтво.
— Богдан Лепкий — найбільше перечулений