торії). Її прямим наслідком стало включення західнобілоруських та західноукраїнських земель до складу СРСР.
Літ.: Szawłowski R. [Liszewski K.] Wojna polsko-sowiecka, 1939. — Warszawa, 1996, t. 1–2.; Grzelak Cz. Kresy w czerwieni: Agresja Związku Sowieckiego na Polskę w 1939 roku. — Warszawa, 1998; Мельтюхов M. Советско-польские войны: Военно-политическое противостояние 1918–1939 гг. — М., 2001; Україна у Другій світовій війні: Погляд з XXI сторіччя. — К., 2010, кн. 1.
А.О. Руккас.
РАЙХСКОМІСАРІАТ «УКРАЇНА» (Reichskommissariat Ukraine) — адміністративно-територіальна одиниця німецького цивільного управління, яка існувала в роки Другої світової війни на частині території сучасної України і південних областей Білорусі. Р.У. утворено за наказом А. Гітлера 20 серпня 1941. Райхскомісаром України в тому ж наказі фюрер призначив гауляйтера і верховного президента Східної Пруссії Е. Коха, а центром Р.У. визначив м. Рівне. Підпорядковувався Р.У. Міністерству окупованих східних територій у Берліні на чолі з райхсміністром А. Розенбергом. В адміністративному статусі Р.У. існував з 20 серпня 1941 по 15 листопада 1944, як територіальна одиниця — із 1 вересня 1941 до кінця квітня 1944.
Протягом року, з 1 вересня 1941 по 1 вересня 1942, військовим управлінням до Р.У. було передано територію колишніх Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кам'янець-Подільської (нині Хмельницька), Київської, Кіровоградської, Полтавської, Ровенської (нині Рівненська) областей; майже всю Миколаївську область без 3-х західних районів; 6 північних районів Тернопільської області; північносхідні райони Вінницької та Одеської областей; а також пд. райони 4-х білоруських областей — Брестської, Пінської, Поліської і Гомельської.
Цю територію було поділено на генеральні округи, неофіційна назва — «генералкомісаріати», округи, неофіційна назва — «гебітскомісаріати», та райони, причому радянський поділ на райони було збережено. Максимальних своїх розмірів Р.У. досяг 1 вересня 1942 і перебував у цих межах до 1 вересня 1943, до початку об'яви евакуації із лівобережної частини України. У цей період Р.У. займав площу 339 275,83 км2, на якій на 1 січня 1943 проживало більш ніж 16,9 млн. людей.
Р.У. мав 6 генеральних округ — Волині та Поділля, Житомирську, Київську, Дніпропетровську, Миколаївську та Криму (частина Таврії), які на 1 січня 1943 ділилися на 114 округ, котрі налічували разом 433 райони.
Попередньо Р.У. мав складатися з 14-ти генеральних округ і охоплювати етнічні землі України, які не відійшли до Генеральної Губернії і Румунії,
