6–7 ст. — слов'яни (анти, склавини). Слов'яни, які проживали поряд із місцевим романізованим гето-фракійським населенням на лівому березі Дунаю, були асимільовані, внаслідок чого в 9–10 ст. виникла східнороманська етнічна спільнота волохів, котрі вважаються предками румунів і молдован. В 11 — 12 ст. країну спустошували половці та торки, а в 13 ст. — монголи. У 14 ст. виникли держави Волощина та Молдова, які певний час перебували під зверхністю відповідно — Угорщини та Польщі, а в 1-й пол. 16 ст. опинилися у васальній залежності від Османської імперії. У добу середньовіччя та ранньомодерні часи тут існували 3 державні утворення: 1) Молдова (Волощина) між Карпатами та р. Дністер, сxідна частина якої відома як Бессарабія; 2) Велика Волошина (Мунтенія, Мультянія, Мунтянська земля та ін.; іменувалася також Волощиною, а з 19 ст. відома здебільшого як Валахія) — між Карпатами та р. Дунай на півдні P.; 3) Семигород (Семигородщина, Семиграддя, Трансильванія) — на півночі Р. На короткий час на поч. 17 ст. господарю Волощини Михаю І Хороброму вдалося об'єднати всі ці державні утворення. Із кінця 17 ст.
Трансильванія опинилася під австрійською зверхністю. 1774 Австрія захопила північно-західну частину Буковини з мішаним українсько-молдовським населенням. 1812 Російська імперія анексувала Бессарабію.
1828 її війська ввійшли на територію підосманських князівств — Молдови та Валахії (Волощини) і за Адріанопольським мирним договором 1829 отримали права протекторату над ними. Після поразки Росії в Кримській війні 1853–1856 за умовами Паризького мирного договору 1856 російський протекторат замінили гарантії 7-ми держав, які визнали автономні права Дунайських князівств (Молдови та Валахії) під зверхністю Османської імперії. 1858 в Парижі (Франція) укладено міжнар.
конвенцію про устрій Дунайських князівств, яка передбачала створення спільних органів державного управління. 1859–61 Молдова об'єдналася з Валахією, що поклало початок Р. як держави. 1866 була прийнята Конституція Р. 1877–78 Р. стала незалежною державою, з 1881 — королівством. У червні 1913 Р. взяла участь у 2-й Балканській війні супроти Болгарії і за Бухарестським мирним договором 1913 одержала Південну Добруджу. Із 1916 вступила у Першу світову війну на боці Антанти і скористалася перемогою останньої, щоб придбати за договорами або військовою силою Трансильванію, Буковину, Бессарабію та Добруджу. 1919 румунські війська взяли участь в інтервенції до Угорщини. У жовтні 1920 країни Антанти підписали Паризький протокол, який визнавав Бессарабію за Р. 1924 румунські війська придушили селянське Татарбунарське повстання в Південній Бессарабії, спричинене наслідками аграрної реформи 1921 та голодом 1924. У 1938 в Р. був встановлений режим королівської диктатури Кароля II, який був закріплений у конституції країни (лютий 1938). За умовами 2-го Віден-
