Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/200

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

тике, украинистике, белорусистике» (головний редактор Й. Гонзик), до складу наукової міжнародної колегії якого входять й українські вчені С. Віднянський (Київ), М. Коцюбинська (Львів, 1931–2011).

Літ.: Офіц. веб-сайт ін-ту: http://www.slu.cas.cz/ (oфіційний сайт).

С.В. Віднянський.

СОРБОННА (Sorbonne) — один із найстаріших навчальних закладів Європи, частина заснованого у 12 ст. Паризького університету. 1257 з ініціативи капелана й духівника Людовіка ІХ Робера де Сорбона відбулося відкриття богословського коллежа для бідних викладачів і студентів. Стрімко зростаючи завдяки патронату французького короля й благословенню папи Клемента ІV (1268), коллеж у 14 ст. здобув визнання найавторитетнішого центру теології. 1469 зусиллями бібліотекаря Людовіка ХІ Г. Фіше у С. створено першу у Франції друкарню. За доби Відродження назва С. поширилася на весь теологічний факультет Паризького університету. 1791 С. було закрито. За правління Наполеона І приміщення С. були передані Паризькому університету. 1821 у С. розгорнули діяльність природничий, літературний і теологічний факультети.

Перша половина 20 ст. в історії С. став часом славетних наукових здобутків, пов'язаних зокрема з діяльністю Школи анналів, відкриттями нобелівських лауреатів П. Кюрі, М. Кюрі, Ж.-Б. Перрена, І. Жоліо-Кюрі, Ф. Жоліо-Кюрі. Унаслідок реформи 1970 на базі Паризького університету створено 13 університетів. Нині С., приміщення якої зазнали масштабної реконструкції у період Третьої республіки, є осідком ректорату Паризької академії, канцелярії університетів Парижа, міжуніверситетської бібліотеки, Національної школи хартій, Практичної школи вищих досліджень, Університетів Париж І, ІІІ, ІV, V.

У списках С. українці з'являються вже з другої половини 14 ст.

Зберігся документ університету від 1353 з підписом «магістр Петро Кордован і його товариш з Рутенії»; у його списках зазначені «Іван з Рутенії» (1369), «Самійло Лінкевич рутенської нації» (1469) та ін.

Докторські ступені в С. здобули киянин Іван Тінкевич і Бенедикт Сервінус «рутенської нації» (1463).

Упродовж 19 — поч. 20 ст. у С. регулярно стажувалися вчені університетів України. У 1-й пол. 19 ст. лекції у С. слухав випускник Харківського університету М.В. Остроградський. Протягом 1840-х рр. під керівництвом учених С. здійснював науково-дослідну роботу професор кафедри фізіології здорової людини Київського університету Е.Е. Мірам.

У 1860–1890-х рр. у С. вивчав юридичні дисципліни ад'юнкт державного права Київського університету О.В. Романович-Славатинський, брав участь у заняттях з вищої геометрії ад'юнкт чистої математики П.Е. Ромер, відвідував нові науково-дослідні лабораторії професор по