дення ринкового курсу долара, збільшення пенсій, грошової допомоги багатодітним сім'ям з одночасним обмеженням активності профспілок).
Зі встановленням на поч. 1970-х рр. ядерного паритету між США і СРСР Білий дім розширив діалог із Кремлем і країнами радянського блоку, розпочатий ще під час Карибської кризи президентом США Дж. Кеннеді і головою Ради міністрів СРСР М. Хрущовим, наслідком якого стала розрядка міжнародної напруженості у 1-й пол. 1970-х рр.
Важливим досягненням адміністрації Ніксона було встановлення дипломатичних контактів між Вашингтоном і Пекіном: у лютому 1972 президент США відвідав КНР, де підписав «Шанхайське комюніке», яке заклало основу для поступової нормалізації американсько-китайських відносин. Але головну увагу американська адміністрація традиційно приділяла відносинам з Радянським Союзом. 1972 у Москві президент США Р. Ніксон і генеральний секретар ЦК КПРС Л. Брежнєв підписали тимчасовий Договір про обмеження стратегічних озброєнь — ОСО-1, 1973 під час візиту Л. Брежнєва до США було підписано 23 угоди, одна з яких зобов'язувала СРСР і США запобігати ядерній війні. 1974 під час зустрічі у Владивостоці американський президент Дж. Форд, який зайняв цю посаду після скандальної відставки Р. Ніксона («Вотергейтська справа»), і радянський лідер Л. Брежнєв узгодили основи нового договору щодо подальшого обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-2). Гельсінська Нарада з безпеки та співробітництва в Європі 1975 і підписання 35 державами, в тому числі США і СРСР, Заключного акта НБСЄ, в якому зафіксовано принципові домовленості з широкого кола питань європейської безпеки, стало логічним апогеєм періоду відлиги міжнародної напруги. Діяльність адміністрації Дж. Форда відбувалася в умовах економічної кризи 1973–75, спричиненої стрибком цін (у 4 рази) на нафту після арабсько-ізраїльської війни 1973. Навесні 1975 рівень промислового виробництва у США знизився на 13,5% порівняно з 1973.
Тому на президентських виборах 1976 американські виборці проголосували за демократа Дж. Картера.
У 2-й пол. 1970-х рр. погіршилися відносини між США і СРСР, насамперед через посилення радянського втручання в конфліктні ситуації у державах «третього світу» і боротьбу між двома наддержавами за впливи у різних регіонах світу. Нових обертів набула гонка озброєнь.
У відповідь на вторгнення в грудні 1979 радянських військ до Афганістану США припинили процес ратифікації договору ОСО-2, перервали переговори з Радянським Союзом з інших проблем роззброєння, оголосили ембарго на продаж зерна і технологій в СРСР, а також відмовилися від участі в Олімпійських іграх 1980 у Москві. У лютому 1980 президентом США Дж. Картером була висунута доктрина, що передбачала рішучі заходи щодо протистояння з СРСР та його соціалістичними сате-
