Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/252

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

інших українських письменників. Духовну підтримку українському народові у захисті вітчизни від гітлерівської агресії подавали узбецькі літератори, видаючи книги, присвячені Україні, — «Борець Турсун» Х. Алімджанова (1942), «Сльози Роксани» (1944), «Гнівна Україна» (1944).

В Україні широке знайомство з набутками узбецької літератури почалося у 1930-х рр. У Києві вийшли твори поета-просвітителя 19 ст. М. Мукіні, Айбека, Гафура Гуляма, Х. Гуляма, А. Каххара, П. Турсуна, Хамзи, романи каракалпакських авторів У. Бекбаулова, Т. Каїпбергенова. Українці сприяли становленню узбецького театрального мистецтва.

У роки Другої світової війни в Ташкенті працював евакуйований з Києва український драматичний театр ім. І. Франка, режисер якого А. Бучма поставив на сцені театру ім. Мукіні «Наталку-Полтавку» І. Котляревського. В цей же час у Намангані, де перебував Дніпропетровський український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка, йшла опера «Запорожець за Дунаєм» С.С. Гулака-Артемовського. Тоді ж у Ташкенті виник театральний інститут, організатором і першим директором якого був М. Верхацький. 1941–44 у Ташкентській консерваторії вели виклади професори Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського, в тому числі композитор Л. Ревуцький. Вперше до мотивів узбецької народно-музичної творчості звернувся композитор С. Людкевич, який створив, перебуваючи 1916 в Перовську (тепер м. Кзил-Орда), «Пісню до схід сонця».

У подальші десятиліття узбецьке музичне мистецтво представляли в Україні театр опери та балету ім. А. Навої, оркестр узбецьких народних інструментів ім. Т. Джалілова, ансамбль пісні і танцю під керівництвом Тамари Ханум. В. У. гастролювали київський театр опери та балету ім. Т.Г. Шевченка, Український народний хор ім. Г.Г. Верьовки, Капела бандуристів, інші мистецькі колективи.

Літ.: Яворський И.Л. Краткий отчет о научной командировке в Среднюю Азию, исполненной летом 1894 г. — Одесса, 1895; Бартольд В.В. История Туркестана. — Ташкент, 1922; Вызго Т., Дяченко В. Культурные связи Украины и Узбекистана. В кн.: Нерушимая дружба. — Ташкент, 1954; Мержанов Г.С. Население Узбекистана. — Ростов-на-Дону, 1958; Джураев Т.Д. Воины Узбекистана на фронтах Отечественной войны. — Ташкент, 1965; Из истории дружбы украинского и узбекского народов. — К., 1968; Абдуллаева М. Узбекские поэты о великом Кобзаре. В кн.: Вопросы истории и литературы. — Ташкент, 1970; Лунин Б.В. История Узбекистана в источниках. — Ташкент, 1990; Рахимов М. История становления и развития сотрудничества Республики Узбекистан с международными организациями. — Ташкент, 2011; http://uzbekistan.mfa.gov.ua/ua/ukraine-uz/ukrainians-in-uz.

М.М. Варварцев.