на території СРСР: за переписом 1926, поза українськими землями проживало 3,4 млн. українців.
Після Другої світової війни розпочалася третя хвиля еміграції українців, яка, як і попередня, мала в основному політичний характер. Після завершення Другої світової війни в таборах для переміщених осіб у Німеччині та Австрії перебувало приблизно 200 тис. осіб, які протягом наступних п'яти років оселились в країнах Західної Європи та Північної і Південної Америки. В більшості емігранти третьої хвилі продовжували роботу в громадсько-політичній та культурній сферах, розпочату своїми попередниками міжвоєнного періоду, створювали нові організації та освітні і наукові установи.
Четверта хвиля еміграції, яка розпочалась після проголошення незалежності України в 1991, триває і донині. Основну її частину складають трудові емігранти, що виїжджають як до країн Центральної та Західної Європи, так і за океан. Великою є частка українців, що проживають в Росії та інших країнах СНД. Характерною особливістю даної хвилі є так звана академічна еміграція, коли за кордон виїжджають науковці (в основному технічних та природничих спеціальностей) та студенти, що навчаються в іноземних вищих навчальних закладах, а після їх закінчення, в своїй більшості, не повертаються до України.
На сучасному етапі українська діаспора за попередніми даними нараховує: в Росії — близько 2 млн. осіб, Канаді — більше 1 млн., США — 1 млн., Бразилії — 500 тис., Молдові — 282 тис., Казахстані — 333 тис., Аргентині — 300 тис, Придністров'ї — 160 тис., Білорусі — 159 тис, Польщі — близько 60 тис., Чехії — 54 тис., Румунії — 51 тис., Португалії — 48 тис., Латвії — 46 тис., Австралії та Новій Зеландії — близько 30 тис. тощо.
Західна українська діаспора має більш розгалужену систему громадсько-політичних, культурних та освітніх організацій, які проводять активну роботу, примножуючи здобутки української нації та пропагуючи її серед іноземної громадськості. Східна українська діаспора представлена меншою кількістю різноманітних культурно-освітніх установ, але їх діяльність відзначається не меншою активністю, ніж в західному середовищі, хоча є дещо обмеженою в фінансовому плані та користується меншою підтримкою з боку емігрантів.
Літ: Кириленко О. Українці в Америці. — Відень, 1916; Наріжний С. Українська еміграція: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. — Прага, 1942, ч. 1; Заставний Ф. Українська діаспора. — Л., 1991; Мушинка М. Українці Чехословаччини // Українська діаспора, 1993, № 3; Трощинський В. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. — К., 1994; Трощинський В., Шевченко А. Українці в світі / Україна крізь віки: В 15 т. — К.,
