Бразилії, а 1825 — Аргентини. Лише 1828 У. остаточно став незалежною республікою. У 20 ст. У. пережив тривалий період (1973–1989) військового режиму. Після 1990 країна повернулася до демократичного правління. Від 1991 У. — член об'єднання країн Південної Америки Меркосур разом із Бразилією, Аргентиною, Парагваєм, активно підтримує регіональні процеси інтеграції латиноамериканських держав.
Українсько-уругвайські взаємини були започатковані 26 грудня 1991. Дипломатичні відносини Україна та Уругвай встановили 18 травня 1992.
Впродовж 1990-х формувалася договірно-правова база українсько-уругвайських відносин. 2000 відбувалися двосторонні консультації на рівні міністерств закордонних справ двох держав. У стосунках України з У. важливе місце посідає розвиток взаємодії з українською діаспорою, яка нараховує в цій країні близько 15 тис. осіб. 2011 відбувся візит в Україну міністра закордонних справ Уругваю. У червні 2012 міністр закордонних справ України відвідав Уругвай з першим в історії двосторонніх відносин офіційним візитом.
Літ.: История стран Латинской Америки. — М., 2004; Международные отношения в Латинской Америке. — М., 2010; История Организации Американских государств. — М., 2011.
А.Ю. Мартинов.
УРЯД УНР В ЕКЗИЛІ 1920–1923 — державний центр, який внаслідок більшовицької окупації УНР перебував від 1920 поза межами України: 1921–1923 — Польща, 1940–1944 — Франція, 1944–1976 — Німеччина, 1976–1992 — США. Свою діяльність завершив 1992 після формування органів влади незалежної України. Своєю метою в еміграції уряд УНР вважав створення альтернативи українській радянській державі та досягнення Україною державної незалежності.
Головою Директорії (главою держави) до 25 травня 1926 був С. Петлюра, згодом — А. Лівицький; у 1939–1940 цю посаду займав В. Прокопович. Виконавчим органом державного центру була Рада народних міністрів УНР, яку очолювали А. Лівицький (1920–1921 і 1922–1926), П. Пилипчук (1921–1922), В. Прокопович (1926–1939), О. Шульгин (1939–1940), К. Паньківський (1945–1948). Під час Другої світової війни уряд УНР не діяв, але А. Лівицький підписував різні звернення до німецького уряду як голова Директорії. Після закінчення війни реформовано склад уряду, до якого увійшли діячі деяких партій із Західної України.
З 1920 до першої половини 1923 місцем перебування державного центру в еміграції став Тарнов. Частина урядовців була розміщена в Ченстохові. Дипломатична місія УНР знаходилась у Варшаві, там же знаходився прем'єр-міністр А. Лівицький. Уряд УНР офіційно діяв у
