Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/297

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

імперії на початку ХІХ ст. — Львів, 2007; Іваненко О. Українськофранцузькі зв'язки: наука, освіта, мистецтво (кінець ХVIII — початок ХХ ст.). — К., 2009; Брицький П.П., Бочан П.О. Німці, французи і англійці про Україну та український народ у ХVII–ХІХ ст. — Чернівці, 2011; Донченко Є.В. Українсько-французькі міждержавні відносини: основні етапи, напрями та проблеми (1991–2010): Дис…. канд. іст. наук. — К., 2011.

О.А. Іваненко.

ФРАНЦУЗИ В УКРАЇНІ. Перші відомості про перебування Ф. на українських землях відносяться до часів Київської Русі, яка встановила династичні зв'язки з Французьким королівством, приймаючи у себе його послів та купців. В 15–18 ст. сюди регулярно приїздять французькі дипломати, церковники, військовики, звіти яких служили одним з головних джерел інформації про Україну для всієї середньовічної Європи (книги Ж. де Ланнуа, Г. де Боплана, Ф. Тотта та ін.). В останні десятиліття 18 ст. в Україні помітно зріс прошарок французьких аристократів з числа емігрантів, які залишили батьківщину після революції 1789. На теренах, відвойованих у Османської імперії, вони стають землевласниками, отримують посади в царській армії і державній адміністрації. Деякі, як А. Рішельє і А. Ланжерон — генерал-губернатори Новоросії, внесли значний вклад у розвиток економіки та культурного життя українського Причорномор'я. 1781 у Херсоні барон А. Антуан заснував першу французьку фірму для міжнародної торгівлі, а в своїй праці «Історичний нарис торгівлі і навігації на Чорному морі» обґрунтував переваги судноплавного сполучення з Україною для товарообігу Франції. На рубежі 18–19 ст. кількісний склад Ф. в Україні різко коливається. У січні 1798 на Волинь з Німеччини прибув прийнятий на російську службу французький емігрантський корпус принца Конде, сформований з дворян — прибічників Бурбонської монархії. До середини 1899 його полки чисельністю близько 6 тис. чол. квартирували у селах і містечках Луцького, Володимирського й Ковельського повітів. Крім військових вправ роялісти-вояки давали вистави з репертуару паризького театру «Комеді Франсез», займалися полюванням, вчиняли дуелі. Після 1812 французьке населення України поповнили військовополонені «великої армії» Наполеона. Невдовзі у Причорномор'ї масово почали облаштовуватися переселенці з франкомовних кантонів Швейцарії, які 1822 заснували свою колонію Шабо поблизу Акермана. На початку 20 ст. вона налічувала близько тисячі жителів, з яких половину складали особи французького походження.

У 1890-х вихідці з Шабо поклали початок поселенням у Нижньому Подніпров'ї (Основа, Ключове, Лугове та ін.). Багато Ф. осідали в містах