титут, 1812 — інститут шляхетних дівчат. З 1805 Х. — центр Харківського навчального округу. На початку 19 ст. у Х. з'явилися перші періодичні видання — «Харьковский еженедельник», «Харьковский Демокрит», «Украинский вестник», «Украинские известия». Провідним напрямом діяльності журналу «Украинский вестник» стала публікація перекладів із творів європейських письменників і поетів, у тому числі й французьких — Ж.-Б. Руссо, Ж. Расіна, Ф.-Р. Шатобріана та ін.
Поширенню ідей західноєвропейського Просвітництва у Х. та всій Слобідській Україні сприяла громадсько-культурна діяльність поміщика Сумського повіту Харківської губернії О.О. Паліцина. На початку 19 ст.
він об'єднав навколо себе гурток прихильників західноєвропейської літератури та освіти, який сучасники називали «Поповською Академією».
1818 (вже після смерті Паліцина) поет П. Вяземський писав: «Якщо не їздити до Вольтера у Ферней, то треба їхати в Поповку до Паліцина». До складу гуртка входили М.Ф. Алферов, В.І. Ярославський, Є.І. Станевич, П.М. Байков, С.М. Байков, М.Г. Ушинський, А.І. Кордашевський та ін. З членами «Поповської Академії» підтримував зв'язки В.Н. Каразін. За їхньої участі були здійснені переклади творів Ж. Деліля «Сільський житель» і Незай-Марнозія «Ландшафти чи дослід про сільську природу», Ж.-Ж. Руссо «Юлія, або Нова Елоїза», Ж. Деліля «Дифірамб на безсмертя душі» та «Сади», Ж.-Ф. Сен-Ламбера «Пори року», Ш. Мільвуа «Незалежність автора» тощо. Просвітницькою діяльністю «Поповської Академії» було підготовлено ґрунт для заснування в Х. університету.
Наприкінці 18 ст. у Х. створено перші театри. Становлення в місті професійного театрального мистецтва пов'язане з іменем німця І.Ф. Штейна, який 1816 очолив антрепризу, що успішно діяла впродовж 20 років. До складу трупи Штейна входили російські й українські артисти М.С. Щепкін, М.Х. Рибаков, Л.І. Острякова (Млотковська), Л.Ю. Млотковський, К.Т. Соленик та ін. Творчі засади цього театрального колективу набули подальшого розвитку в діяльності трупи, заснованої 1833 польським шляхтичем Л.Ю. Млотковським, за кошти якого 1842 збудовано перший у Х. кам'яний театр. Успішні виступи на харківській сцені трупи В. фон Шмідта (1844–1845) засвідчували міцні позиції польської культури в Х., значну частину населення якого складали поляки. На 1864–1871 припав пік діяльності у Х. італійської опери. Популяризації традицій західноєвропейського сценічного мистецтва сприяли виступи в місті французьких циркових труп, зокрема, цирку братів Жана та Луї Годфруа.
У Х. гастролювали такі зірки світового театрального й музичного мистецтва, як А. Олдрідж, С. Бернар, Е. Дузе, Л. Нікіта та ін.
У 1-й пол. 19 ст. розгорнулася розбудова харківської промисловості, а на початок 20 ст. тут нараховувалося понад 130 заводів і фабрик. Перше
