рєлов, О.О. Потебня, Д.А. Рожанський, О.П. Рославський-Петровський, І.І. Срезневський, В.А. Стеклов, М.Ф. Сумцов, Л.С. Ценковський та інші відомі діячі науки. Випускником фізико-математичного факультету Х.у. (1864) був лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології і медицини (1908) І.І. Мечников.
Почесними членами Х.у. було обрано багато іноземних учених і діячів культури. Серед них — німецький медик, основоположник целюлярної патології Р. Вірхов, чеський філолог і поет В. Ганка, німецький біолог Е. Геккель, німецький фізик і медик Г. Гельмгольц, німецький поет, мислитель і державний діяч Й.-В. Гете, британський державний діяч У.-Ю. Гладстон, італійський учений, лауреат Нобелівської премії 1906 в галузі фізіології і медицини К. Гольджи, німецький філолог і філософ В. фон Гумбольдт, німецький природознавець і мандрівник О. фон Гумбольдт, чеський філолог і історик, основоположник наукової славістики Й. Добровський, чеський поет К.-Я. Ербен, болгарський історик, ректор Софійського університету В.Н. Златарський, філолог і фольклорист, основоположник сербської літературної мови В.С. Караджич, чеський і словацький славіст, археолог, етнограф, філолог П.-Й. Шафарик, болгарський історик і державний діяч І.Д. Шишманов.
У перше десятиліття історії Х.у. ѕ від загальної кількості його викладачів складали вчені іноземного походження. Серед них були німці, слов'яни з Австрії, французи.
Від заснування Х.у. невід'ємною складовою становлення й розвитку його навчально-виховної і науково-дослідної діяльності стали міжнародні наукові зв'язки. Першим у Російській імперії ученим, який отримав ступінь доктора наук у Франції, став випускник Х.у. астроном П.О. Затеплинський. У Франції — тогочасному центрі математичної науки —сформувався науковий світогляд академіка М.В. Остроградського, який по завершенні навчання в Х.у. працював у коллежі Генріха ІV.
Співпрацю із зарубіжними колегами розвивали члени заснованого при університеті 1876 Харківського історико-філологічного товариства.
Обмін результатами досліджень і публікаціями здійснювався з Північноамериканським книжковим союзом, Нью-Йоркською публічною бібліотекою, Мюнхенською АН, Віденською АН, Уппсальським університетом тощо.
Удосконаленню науково-освітньої і науково-дослідної роботи Х.у. сприяли закордонні наукові подорожі вчених. Наукові контакти із зарубіжними фахівцями підтримував професор кафедри оперативної хірургії і хірургічної клініки В.Ф. Грубе, який 1861 відвідував Австрію, Німеччину, Францію, Швейцарію, Бельгію; 1862 — Велику Британію; 1867 — Німеччину та Францію. Після складення в Х.у. іспитів на ступінь доктора медицини Л.Л. Гіршман упродовж 1861–1863 перебував у Австрії,
