1 вересня до Хотина підійшла майже 200 тис. турецько-татарська армія і наступного дня розпочала штурм укріпленого польсько-козацького табору. У ході битви, яка тривала до кінця вересня, остаточної перемоги не могла здобути жодна із воюючих сторін. З огляду на значні втрати свого війська Осман II виступив ініціатором мирних переговорів.
9 жовтня було укладено мир на умовах: кордони Молдовії з Польщею і Туреччиною встановлювалися по р. Дністер, територія Північної Буковини приєднувалася до Молдови, Польща погодилася не втручатися у внутрішні справи Молдови, Валахії і Трансільванії, Туреччина зобов'язувалася призначати правителями дунайських князівств осіб виключно християнського віросповідання, Польща погодилася на щорічну сплату так званих «упоминок» (у вигляді коштовностей, грошей, хутра і різноманітних подарунків) Кримському ханству за його військову підтримку у випадку необхідності, запорозьким козакам заборонялося судноплавство на Дніпрі тощо.
Перемога польсько-козацького війська під Хотином стала важливою подією у захисті Європи від наступу турків-османів.
Літ.: Алекберли М.А. Хотинская война (1621 г.). — Черновцы, 1957; Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. — К., 1990, т. 2; Cушинський Б.І. Козацькі вожді України. — Одеса, 2006, т. І; Чухліб Т.В. Козаки та Яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500–1700 рр. — К., 2010; Хотинська битва. Битва за Центральну Європу / Петро Сас, Генуте Кіркене, Альфредас Бумблаускас. — К., 2011.
В.В. Піскіжова.
