чеських колоній. Так, у Таврійській губернії з'явилася Новгородовка, а в Херсонській — с. Богемка. З 1874 потік чеських переселенців в Україну зменшується через ускладнення процесу придбання землі та розповсюдження на них військового обов'язку. На початок 20 ст. в Україні було близько 130 чеських поселень, а число чехів сягало 65 тис. чол. Чехи займалися переважно сільським господарством. Завдяки новітній сільськогосподарській техніці, що завозилася ними з Чехії, і прогресивним методам хліборобства вони ставали заможними селянами, мали свої школи, пресу, товариства і кооперативи. У кожній чеській колонії був духовий оркестр, а кожний вчитель повинен був знати музичну грамоту.
Більшість чехів належали до католицької церкви і протестантської громади «Чеських братів», частина з них прийняли православ'я.
Чимало чехів — ремісників, будівельників, пивоварів тощо — оселилися у Львові, Києві, Житомирі та ін., сприяючи своєю ініціативною працею розвитку промислового виробництва. Львівська чеська громада, що налічувала на поч. 20 ст. близько 1000 осіб, брала активну участь у господарському житті міста й регіону: з 1874 по 1920 у Львові діяла філія чеського банку «Славія», а фірма «Кох-і-Нур Гартмутг 2» виробляла олівці. Культурні потреби львівських чехів задовольняло товариство «Чеська бесіда» (1867–1939), що видавало свою газету і мало бібліотеку.
У Києві, на Шулявці, перебувала колонія чехів, які переважно працювали на заводі Гретера і Криванека (нині завод «Більшовик»). Наприкінці 19 — на початку 20 ст. на київському Хрещатику працював великий магазин «Депо музичних інструментів Г.І. Їндржишека», при якому 1909 було відкрито студію звукозапису, а 1911 на Шулявці побудовано фабрику грамплатівок «Екстрафон». 1915 на території фабрики відкрито виробництво підвод для потреб російської армії — «Чеська обозна фабрика», або «Возовка», на якій навесні 1916 працювало до 300 робітників, переважно з числа чехів — колишніх військовополонених австрійської армії.
З ініціативи Чеського благодійного і просвітницького товариства ім. Яна Амоса Коменського, яке діяло в Києві в 1907–1918 на чолі з «некоронованим королем російських чехів» Генріхом (Йїндржихом) Їндржишеком і об'єднувало близько 500 осіб чеської національності, на Шулявці був влаштований парк «Стромовка», де проходили народні гуляння, виступали оркестри, давалися спектаклі самодіяльного Чеського театру.
Поблизу парку була побудована й відкрита 1907 Київська чеська школа (у 1910 в ній навчалося 86 дітей з чеських родин, директор — Ярослав Боучек), яка діяла до 1934. У Києві виходили чеські газети: «Českэ pravoslavnэ kalendбř» (1888, ред. Ф. Яреш), «Ruskэ Čech» (1906–1908, ред. В. Вондрак), «Čechoslovan» (1911–1914, 1916–1918, ред. В. Швіговський і В. Хорват), «Československэ Denнk», «Československэ Vojak» і «Svoboda» (1917–1918), які в роки Першої світової війни пропагували програму
