1990 білі погодилися провести вільні вибори президента, на яких переміг лідер «Африканського національного конгресу» Нельсон Мандела (1960–1989 був ув'язнений). В 1995 ПАР оголосила про припинення власної військової ядерної програми. 1999 Нельсон Мандела відмовився балотуватися на третій президентський термін і главою ПАР став Дж. Зума. На початку 21 ст. ПАР залишається найбільш розвиненою індустріальною державою Африки. Є членом ООН (з 1945).
Офіційні зв'язки між Україною і ПАР були започатковані 14 лютого 1992, коли ПАР визнала незалежність України. 16 березня 1992 були встановлені дипломатичні відносини. 1995 відбувся перший обмін державними делегаціями. У вересні 2002 з візитом у ПАР перебував президент України Л. Кучма. За результатами переговорів були підписані десять двосторонніх угод про співпрацю у різних секторах. У квітні 2003 у Києві було відкрито Українсько-Південно-африканський інститут політичного лідерства і лінгвістики імені Н. Мандели. ПАР є головним торговельним партнером України серед африканських держав, розташованих південніше екватору. У 1998–2008 Україна мала позитивне сальдо у торгівлі з ПАР.
Літ.: Урнов А.Ю. Политика ЮАР в Африке. — М., 1982; История стран Африки. — М., 2010; Мандрик І.П., Андросюк В.В. Міждержавні відносини України і Південно-Африканської Республіки // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2009, № 11.
О.М. Горенко.
ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721 — війна між Швецією і Північним союзом за шведські володіння у Прибалтиці. На різних етапах війни до складу Північного союзу входили Московія, Річ Посполита і Саксонія (на той час польський король Август II був водночас і курфюрстом Саксонії), Данія і Норвегія (датський король Фредерік ІV був також королем Норвегії), Пруссія, Нідерланди, Англія і Ганновер. На боці Швеції були Оттоманська Порта і Гольштейн. У війні брало активну участь запорозьке та реєстрове козацтво.
У лютому 1700 армія короля Августа II окупувала шведські володіння у Лівонії (Ліфляндія) та взяла в облогу Ригу, а у березні військо датського короля Фредеріка ІV вторглося на територію герцогства Гольштейн (Гольштинія) — союзника Швеції. У відповідь на це в серпні того ж року шведський король Карл XII, за підтримки англо-голландського флоту, розпочав осаду датської столиці Копенгагена. Данія змушена була визнати суверенітет Гольштейну, відмовитись від членства в Північному союзі, не надавати військової допомоги ворогам Швеції, про що 7 (18)
