Ця сторінка вичитана
І. Пісні княжих часів.
1.
(Колядка).
1.Ішли молодці рано з церковці,
ой, дай, Боже!
Ой, ішли, ішли, раду радили,
раду радили не єднаную,
5.не єднаную, а троякую:
„Ой, ходімо-ж ми до ковальчика,
до ковальчика, до золотника,
покуймо-ж собі мідяні човна,
мідяні човна, золоті весла!
10.Ой, пустимож-ся на тихий Дунай,
долів[1] Дунаєм під Царегород.
Ой, чуємо там доброго пана,
що платить добре та за служеньку:
ой, дає на рік по сто червоних,
15.по сто червоних, по коникові,
по коникові, та й по шабельці,
та й по шабельці, по парі сукон,
по парі сукон, та й по шапочці,
та й по шапочці, та й по панночці“.[2]
2.
(Колядка).
|
1.А в полі, в полі, й у виноколі,[3] |
