Монумент на честь так званого «возз'єднання України з Росією» (Арка дружби народів, що зв'язує дві скульптурні композиції: робітників — росіянина та українця, що тримають підняту стрічку з орденом «Дружби народів» та стелу з багатофігурною групою, що символізує Переяславську раду 1654 р.) було встановлено на території Хрещатого парку у м. Києві у 1982 р. у ході підготовки до відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року. Відкриття монумента планувалося провести в день створення СРСР (30 грудня), проте урочиста церемонія відбулася раніше, у жовтні, напередодні 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року. На церемонії відкриття виступив Перший секретар Центрального Комітету Комуністичної партії України Володимир Щербицький. Центральним у композиції був монумент дружби народів, присвячений «об'єднанню України з Росією» (скульптор Олександр Скобліков, архітектори Ігор Іванов, Сергій Миргородський і Костянтин Сидоров), що виконаний з титанового сплаву, граніту та бронзи і є двофігурною композицією робітників — росіянина й українця, що разом тримають над головами стрічку з орденом «Дружби Народів» (демонтована у квітні 2022 р.). Трохи далі встановлено витягнуту по горизонталі стелу з багатофігурною групою, у центрі якої розміщено постаті гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького та московського посла боярина Василя Бутурліна. Скульптурні групи з'єднано аркою заввишки 35 м, що мала символізувати єднання братських республік Радянського Союзу, насамперед російського та українського народів. Вказаний архітектурний комплекс був (і залишається, попри «перейменування») втіленням ідеї використання монументальної пропаганди в обґрунтуванні міфу про «возз'єднання» України з Росією у 1654 р., що, своєю чергою, є модернізованим радянською історіографією варіантом концепції російської дореволюційної історіографії про «возз'єднання» України з Росією на Переяславській раді 1654 р. Практично відразу після встановлення монументу за ним закріпилася неофіційна назва «Ярмо народів».
Втілений у монументі міф про «возз'єднання» двох «братніх» народів не відповідає історичним реаліям, оскільки фактично Переяславська угода 1654 року була військово-політичним союзом, укладеним гетьманом Богданом Хмельницьким з московським царем Алєксєєм Міхайловічєм. У радянські часи цей міф, як і ідеологема про Київську Русь — «колиску братніх народів», використовувався для підтвердження «віковічного прагнення українського народу возз'єднатися з російським», що знайшло своє втілення, крім іншого, у створенні СРСР та як пропагандистська складова політики творення «нової історичної спільноти — радянського народу». Цим самим радянська пропаганда намагалася насамперед знівелювати пам'ять про українські державницькі традиції — як часів Національно-визвольної війни 1648-1657 років, так і часів Української революції 1917-1921 років, затаврувавши державницькі
