„Бить камінєм руїну стару!
Шкода заходу й труду.
Дечим може ще він послужить
Ізраельському люду.
„Майстер він говорити казки,
Миляну пускать баньку,
Тож приставмо його до дїтий
За громадськую няньку“.
Так сказав він, і регіт піднявсь,
А з тим реготом в парі
По народї йшов клекіт глухий,
Мов у градовій хмарі.
Та спокійно відмовив Мойсей:
„Так і буть, Авіроне!
Що повиснути має колись,
Те і в морі не вто́не.
„Канаана тобі не видать,
І не йти до востоку;
З сього місця нї в перед нї в зад
Ти не зробиш і кроку.“